Склад

активна речовина: амлодипін;

1 таблетка містить амлодипін безилат 6,935 мг або 13,87 мг, що еквівалентно амлодипіну 5 мг або 10 мг;

Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, стеарат магнію, кальцієво-гідроген-фосфат, натрій-крохмальний гліколат (тип A).

Форма дозування

Планшети.

Основні фізичні та хімічні властивості: таблички мають плоско-циліндричну форму з скошеними краями та ризиком, білі або майже білі.

Фармакологічна група

Селективні кальцієві антагонисти з переважним впливом на кровоносні судини. Код ATC C08C A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Амлодипін є кальцієвим антагоністом (похідним дигідропіридину), який блокує надходження іонів кальцію до клітин міокарда та гладкої м’язи.

Механізм гіпотензивної дії амлодипіну пояснюється прямим розслаблюючим ефектом на гладкі м’язи кровоносних судин. Точний механізм антиангінального ефекту амлодипіну недостатньо вивчений, однак наступні ефекти відіграють роль:

1. Амлодипін розширює периферичні артеріоли і, відповідно, знижує периферичний опір (післянавантаження). Оскільки серцевий ритм залишається стабільним, зниження навантаження на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні.
2. Розширення основних коронарних артерій і коронарних артеріол (нормальних і ішемічних) також може відігравати роль у механізмі дії амлодипіну. Ця дилатація підвищує насичення міокарда киснем у пацієнтів із коронарним спазмом артерій (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія).

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією використання препарату раз на день призводить до клінічно значного зниження артеріального тиску протягом 24 годин як у лежачих, так і в стоячих положеннях. Через повільний початок дії амлодипіну гостра гіпотонія зазвичай не спостерігається.

У пацієнтів з стенокардією пекторисом прийом однієї добової дози препарату збільшує загальний час фізичної активності, час до початку стенокардії та час до 1 мм депресії сегмента ST. Препарат зменшує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу в нітрогліцерині.

Амлодипін не пов’язаний із жодними негативними метаболічними ефектами або змінами рівня ліпідів у плазмі і може використовуватися у пацієнтів з астмою, цукровим діабетом і подагрою.

Фармакокінетика.

Всмоктування/розподіл. Після перорального введення терапевтичних доз амлодипін поступово всмоктується в плазму крові. Абсолютна біодоступність незмінної молекули становить приблизно 64-80%. Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 6-12 годин після введення. Обсяг розподілу становить приблизно 21 л/кг; константа кислотної дисоціації (pKa) амлодипіну — 8,6. Дослідження in vitro  Було показано, що зв’язування амлодипіну з білками плазми становить приблизно 97,5%.

Одночасне споживання їжі не впливає на засвоєння амлодипіну.

Метаболізм/виділення. Період напіврозпаду плазми становить приблизно 35-50 годин. Стабільна концентрація в плазмі досягається після 7-8 днів безперервного введення. Амлодипін переважно метаболізується для утворення неактивних метаболітів. Близько 60% введеної дози виводиться з сечею, з яких приблизно 10% залишається незмінним амлодипіном.

Літні пацієнти. Час до рівноваги концентрації амлодипіну в плазмі схожий у літніх і дорослих пацієнтів. Кліренс амлодипіну зазвичай трохи знижується, що призводить до збільшення площі під кривою концентрації часу концентрації (AUC) та періоду напіврозпаду препарату у літніх пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Амлодипін широко біотрансформується у неактивні метаболіти. 10% амлодипіну виводиться без змін у сечу. Зміни концентрації амлодипіну в плазмі не корелюють зі ступенем ниркового порушення. Пацієнтів із порушенням нирок можна лікувати звичайними дозами амлодипіну. Амлодипін не видаляється діалізу.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Інформація про застосування амлодипіну у пацієнтів із порушеною функцією печінки дуже обмежена. У пацієнтів із порушеннями печінки кліренс амлодипіну знижується, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та збільшення AUC приблизно на 40-60%.

Діти. Зазвичай усне допуск для дітей віком від 6 до 12 років і від 13 до 17 років становить відповідно 22,5 та 27,4 л/год для хлопців і 16,4 і 21,3 л/год для дівчат. У різних пацієнтів спостерігається значна варіативність впливу. Інформація про пацієнтів віком до 6 років обмежена.

Показання

• Артеріальна гіпертензія.
• Хронічна стабільна стенокардія.
• Вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).

Протипоказання

Відома гіперчутливість до дигідропіридинів, амлодипінів або будь-яких інших компонентів лікарського засобу; важка артеріальна гіпотензія; шок (включно з кардіогенним шоком); обструкція виходу лівого шлуночка (наприклад, тяжкий стеноз аорти); Гемодинамічна нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші взаємодії

Вплив інших препаратів на амлодипін.

Існують дані про безпечне використання амлодипіну з тіазидними діуретиками, альфа-блокаторами, бета-блокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами з пролонгвальним вивільненням, сублінгвальною формою нітрогліцерину, нестероїдними протизапальних препаратами, антибіотиками, пероральними гіпоглікемічними препаратами.

Відомо, що дані, отримані під  час досліджень in vitro з плазмою крові людини, свідчать про відсутність впливу амлодипіну на зв’язування з білками крові досліджуваних препаратів (дигоксин, фенітоїн, варфарин або індометацин).

Інгібітори CYP3A4. Одночасне застосування амлодипіну та потужних або помірних інгібіторів CYP3A4 (інгібітори протеази, азолові протигрибкові засоби, макроліди, такі як еритроміцин або кларитроміцин, верапаміл або дилтіазем) може призвести до значного збільшення впливу амлодипіну, що також підвищує ризик гіпотонії. Клінічне значення таких змін може бути більш вираженим у літніх пацієнтів. Може знадобитися клінічне спостереження за станом пацієнта та коригування дози.

Не рекомендується одночасно використовувати амлодипін, грейпфрут або грейпфрутовий сік, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність амлодипіну може зрости, що, у свою чергу, призводить до посилення гіпотензивного ефекту.

Індуктори CYP3A4. Інформації про вплив індукторів CYP3A4 на амлодипін немає. Одночасне використання амлодипіну та речовин, що індукують CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, зверобій), може призвести до зниження концентрації амлодипіну в плазмі, тому такі комбінації слід використовувати з обережністю.

Дантролен (інфузія). Через ризик гіперкаліємії рекомендується уникати блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, у пацієнтів, схильних до злоякісної гіпертермії, а також при лікуванні злоякісної гіпертермії.

Вплив амлодипіну на інші препарати.

Гіпотензивний ефект амлодипіну посилює гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних засобів.

Такролімус.Існує  ризик підвищення рівня такролімусу в крові при одночасному використанні з амлодипіном, але фармакокінетичний механізм цієї взаємодії ще не повністю встановлений. Щоб уникнути токсичності такролімусу при одночасному використанні амлодипіну, пацієнти, які приймають такролімус, регулярно контролюють рівень такролімуса в крові і, за потреби, коригувати дозу такролімуса.

Циклоспорин. У пацієнтів із трансплантованою ниркою спостерігалося змінне збільшення залишкової концентрації циклоспорину (у середньому на 0-40%). Для пацієнтів із трансплантацією нирок, які використовують амлодипін, слід враховувати контроль концентрації циклоспорину і, за потреби, знизити дозу циклоспорину.

Сімвастатин. Одночасне застосування кількох доз амлодипіну 10 мг і симвастатину 80 мг призвело до збільшення впливу симвастатину на 77% порівняно з самим симвастатином. Для пацієнтів, які приймають амлодипін, дозу симвастатину слід обмежувати до 20 мг на добу.

Сілденафіл. Одноразова доза 100 мг силденафілу у пацієнтів з есенціальною гіпертензією не мала впливу на фармакокінетику амлодипіну. При одночасному використанні амлодипіну та силденафілу як комбінованої терапії кожен із препаратів проявляв гіпотензивний ефект незалежно від іншого.

Інші ліки. Клінічні дослідження взаємодії лікарських засобів показали, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину чи варфарину.

Етанол (спирт). Одноразові та багаторазові дози 10 мг амлодипіну не мали значного впливу на фармакокінетику етанолу.

Спільне введення амлодипіну з циметидином не впливало на фармакокінетику амлодипіну. Спільне введення алюмінієво-магнієвих препаратів (антацидів) з одноразовою дозою амлодипіну не мало значущого впливу на фармакокінетику амлодипіну.

Лабораторні аналізи. Вплив на результати лабораторних тестів невідомий.

Особливості застосування

Безпека та ефективність амлодипіну при гіпертонічній кризі не були оцінені. Пацієнти з серцевою недостатністю. Амлодипін слід застосовувати з обережністю в цій популяції пацієнтів. Існують докази, що пацієнти з тяжкою серцевою недостатністю (NYHA класи III та IV класи) мали вищу частоту набряку легень за допомогою амлодипіну порівняно з плацебо події та смертельні наслідки в майбутньому.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Період напіврозпаду амлодипіну та параметри AUC вищі у пацієнтів із порушеною функцією печінки; рекомендації щодо дози препарату немає. Тому ця категорія пацієнтів повинна починати прийом препарату з низької дози. Обережність слід проявляти як на початку, так і при збільшенні дози. Пацієнти з тяжкими порушеннями печінки можуть потребувати повільного коригування дози та ретельного моніторингу стану пацієнта.

Літні пацієнти. Збільшення дози препарату в цій категорії пацієнтів слід робити з обережністю.

Пацієнти з порушеннями нирок. Зміни концентрації амлодипіну в плазмі не корелюють зі ступенем ниркового порушення. Амлодипін не видаляється діалізом.

Амлодипін не впливає на результати лабораторних аналізів.

Не рекомендується використовувати амлодипін разом із грейпфрутом або соком грейпфрута, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може підвищуватися, що призводить до посилення гіпотензивного ефекту препарату.

Родючість. Зворотні біохімічні зміни в головці сперматозоїдів були зафіксовані у деяких пацієнтів із застосуванням блокаторів кальцієвих каналів. Клінічна інформація щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність є обмеженою.

Використовуйте під час вагітності або лактації.

Безпека амлодипіну у жінок під час вагітності не встановлена.

Використання амлодипіну під час вагітності рекомендується лише у випадках, коли безпечнішої альтернативи немає, а ризик, пов’язаний із самим захворюванням, перевищує можливу шкоду від лікування для матері та плода.

Період грудного вигодовування. Невідомо, чи потрапляє амлодипін у грудне молоко. При вирішенні, чи продовжувати грудне вигодовування, чи використовувати амлодипін, слід оцінити користь грудного вигодовування для немовляти та користь препарату для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції під час керування транспортними засобами або іншими механізмами.

Амлодипін може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати або керувати іншими машинами.

Оскільки швидкість реакції може зменшуватися за наявності симптомів, таких як запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості або нудота, слід бути обережними, особливо на початку терапії.

Дозування (позологія) та спосіб введення

Дорослі. Для лікування гіпертонії та стенокардії початкова доза препарату становить 5 мг один раз на день. Залежно від реакції пацієнта на терапію дозу можна збільшити до максимальної дози 10 мг раз на день. У пацієнтів з стенокардією пекторисом препарат може використовуватися як монотерапія або в комбінації з іншими протиангінальними препаратами у разі резистентності до нітратів та/або достатніх доз бета-блокаторів.

Існує досвід застосування препарату у поєднанні з тіазидними діуретиками, альфа-блокаторами, бета-блокаторами або інгібіторами ферментів, що перетворюють ангіотензин, у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Немає потреби коригувати дозу препарату при одночасному використанні з тіазидними діуретиками, бета-блокаторами та інгібіторами ферментів, що перетворюють ангієтензин.

Діти від 6 років з артеріальною гіпертензією. Рекомендована початкова доза препарату для цієї категорії пацієнтів становить 2,5 мг один раз на день. Якщо необхідний рівень артеріального тиску не буде досягнутий протягом 4 тижнів, дозу можна підвищити до 5 мг на день. Використання препарату в дозах понад 5 мг для цієї категорії пацієнтів не досліджувалося.

Літні пацієнти. Немає потреби коригувати дозу для цієї категорії пацієнтів. Дозу слід підвищувати з обережністю.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Рекомендується використовувати звичайні дози препарату, оскільки зміни концентрації амлодипіну в плазмі крові не пов’язані з тяжкістю ниркової несправності. Амлодипін не виводиться діалізу.

Пацієнти з печінковими порушеннями. Дози препарату для використання у пацієнтів із легкими та помірними порушеннями печінки не встановлені, тому вибір дози слід проводити обережно, а застосування препарату слід починати з низької дози в межах дозового діапазону (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). фармакокінетика»). Фармакокінетика амлодипіну не була досліджена у пацієнтів із тяжким порушенням печінки. Для пацієнтів із тяжким порушенням печінки амлодипін слід починати з низької дози та поступово збільшувати.

Діти. Препарат може використовуватися дітьми віком від 6 років.

Вплив амлодипіну на артеріальний тиск у пацієнтів віком до 6 років невідомий.

Передозування

Досвід навмисного передозування наркотиками обмежений.

Симптоми передозування: Наявна інформація свідчить, що значна передозування амлодипіну призводить до надмірної периферичної вазодилатації і, можливо, до рефлекторної тахікардії. Було зафіксовано значну і, можливо, тривалу системну гіпотонію, включаючи смертельний шок.

Лікування: Клінічно значуща гіпотонія через передозування амлодипіном потребує активної серцево-судинної підтримки, включаючи частий моніторинг функцій серця та дихальної системи, підвищення рівня нижніх кінцівок, моніторинг об’єму рідини та сечовипускання.

Для відновлення судинного тонусу та артеріального тиску можна використовувати вазоконстриктори, щоб уникнути протипоказань до їх застосування. Внутрішньовенне застосування глюконату кальцію може допомогти у зворотному подолати вплив блокади кальцієвих каналів.

У деяких випадках може допомогти промивання шлунка. Використання активованого вугілля у здорових добровольців протягом 2 годин після введення 10 мг амлодипіну суттєво знижує рівень його всмоктування.

Оскільки амлодипін широко зв’язується з білками крові, вплив діалізу незначний.

Небажані наслідки

При прийомі амлодипіну частіше повідомляють про побічні реакції, такі як сонливість, запаморочення, головний біль, серцебиття, припливи жару, біль у животі, нудота, набряк нижніх ніг, набряки та підвищена втома.

Захворювання крові та лімфатичної системи: лейкоцитопенія, тромбоцитопенія.

Порушення імунної системи: алергічні реакції.

Психічні розлади: депресія, зміни настрою (включаючи тривогу), безсоння, сплутаність свідомості.

Розлади нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль (переважно на початку лікування), тремор, дисгеузія, синкопа, гіпоестезія, парестезії, гіпертонія, периферична невропатія.

Захворювання очей: порушення зору (включно з диплопією).

Порушення слуху та лабіринту: дзвін у вухах.

Серцеві захворювання: серцебиття, аритмія (включно з брадикардією, шлуночковою тахікардією та фібриляцією передсердь), інфаркт міокарда.

Судинні розлади: припливи, гіпотензія артерій, васкуліт.

Дихальні, грудні та медіастинальні захворювання: задишка, кашель, риніт.

Розлади шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, диспепсія, порушення моторики кишечника (включно з діареєю та закрепами), блювання, сухість у роті, панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен.

Метаболічні порушення та харчові порушення: гіперглікемія.

Захворювання гепатобіліарної системи: гепатит, жовтяниця, підвищений рівень печінкових ферментів (що найчастіше супроводжувалося холестазом).

Захворювання шкіри та підшкірної тканини: алопеція, пурпура, зміна кольору шкіри, підвищене потовиділення, сорох, висип, екзантема, кропив’янка, ангіонабряк, еритема мультиформна, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, ангіонабряк, фоточутливість.

Порушення опорно-рухового та сполучної тканини: набряк нижніх ніг; м’язові судоми, артралгія, міалгія, біль у спині.

Захворювання нирок і сечової системи: порушення сечовипускання, ноктурія, частіше сечовипускання.

Репродуктивна система та захворювання молочних залоз: імпотенція, гінекомастія.

Загальні розлади та стани на місці ін’єкції: набряк, втома, астенія, біль у грудях, біль, нездужання.

Дослідження: набір або втрата ваги.

Зафіксовано виняткові випадки екстрапірамідального синдрому.

Діти. Амлодипін добре переноситься при прийомі у дітей. Профіль побічних реакцій був схожий на той, що спостерігався у дорослих.

Термін зберігання

4 роки.

Умови зберігання

Зберігайте в оригінальній упаковці при температурі не більше 25 °C.

Тримайте їх поза досяжністю дітей.

Упаковка

10 таблеток у пухирі; 3 пухирі в пачці.

Виробник

АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Адреса

04073, Україна, Київ, вул. Копиловська, 38.