• Аптека в США
  • Аптека в США

Мідокалм таблетки, в/плів. обол. по 150 мг №30 (10х3)

$70.00

Категорія  Міорелаксанти Від спазму м’язів
Торгова назва   Мідокалм
Діючі речовини Толперизон
Форма випуску  таблетки, п/полон. обол.
Дозування толперизону: 150 мг
Кількість в упаковці 30 штКраїна походження бренду Угорщина
Країна виробництва Угорщина

3 в наявності (може бути зарезервовано)

SKU: 5997001361450
Наявність: 3 уп.
(Більша к-ть може бути під замовлення 3-4 тижні чекати)
Активна речовина: топеризон гідрохлорид;

1 таблетка, покрита плівкою, містить 50 мг або 150 мг гідрохлориду толперизону;

Додаткові компоненти:

ядро: лимонна кислота, моногідрат (E 330); колосальний безводний діоксид кремнію (E 551); стеаринова кислота (E 570); тальк (E 553b); мікрокристалічна целюлоза (E 460); кукурудзяний кучерявий крамбл; лактозний моногідрат;

оболонка: колоїдний безводний кремнезем (E 551); діоксид титану (E 171); лактоза-моногідрат; макрогол 6000; гіпромеллоза.

Форма дозування

Таблетки, покриті плівкою.

Основні фізичні та хімічні властивості:

Midocalm, таблетки з плівковим покриттям, 50 мг:

білі або світло-білі таблички, двоопуклі, покриті трохи глянцевою плівкою, з гравіюванням «50» на одній стороні;

Midocalm, таблетки з плівковим покриттям, 150 мг:

Таблички білі або брудно-білі, круглі, двоопуклі, покриті плівкою, з характерним запахом, з гравіюванням «150» на одному боці.

Фармакотерапевтична група

Міорелаксанти з центральним механізмом дії.

Код ATC M0ZV X04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Толперизон є  центральним релаксантом м’язів. Механізм дії толперизону не повністю вивчений.

Він має високу спорідненість із нервовою тканиною, досягаючи найвищих концентрацій у стовбурі мозку, спинному мозку та периферичній нервовій системі.

Найзначніший ефект толперизону — це його гальмівний вплив на спинномозковий рефлексний шлях. Ймовірно, цей ефект разом із інгібуючим ефектом на низхідні шляхи пояснює терапевтичну користь толперизону.

Хімічна структура толперизону подібна до структури лідокаїну. Як і лідокаїн, він має стабілізуючий ефект мембрани та знижує електричну збудливість моторних нейронів і первинних аферентних волокон. Толперизон пригнічує активність натрієвих каналів, контрольованих напругою. Відповідно, амплітуда та частота потенціалу дії зменшуються.

Доведено інгібуючий ефект на кальцієві канали, залежні від напруги. Існує гіпотеза, що окрім стабілізуючих мембранних ефектів, толперизон може також пригнічувати вивільнення нейромедіатора.

На додачу, толперизон має деякі легкі альфа-адренергичні антагоністичні властивості та антимускаринові властивості.

Клінічна ефективність і безпека

Ефективність толперизону у лікуванні м’язових спазмів після інсульту доведена.

У рандомізованому, подвійно сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні за участю 120 пацієнтів із м’язовим спазмом після інсульту лікування толперизоном показало значне зниження спастичності Ешворта, що було основною метою. За загальною оцінкою ефективності лікаря та дослідників, толперизон був кращим за плацебо (p <0,001). Середнє покращення за шкалою Ешворта становило 32% у загальній цільовій популяції лікування (ITT) і 42% у підгрупі пацієнтів, які отримували толперизон у дозі 300–450 мг/день. При оцінці результатів функціональних тестів ефективність толперизону також була вищою, ніж плацебо, але ці відмінності не були статистично значущими.

У рандомізованому, подвійно сліпому порівняльному дослідженні 48 пацієнтів із ураженнями мозку ефективність толперизону за індексом Бартеля була порівнянна з ефективністю баклофену. Водночас толперизон був кращим за баклофен у покращенні за шкалою моторного рейтингу Rivermid (RMAS).

Дані про ефективність толперизону у підвищенні тонусу м’язів у пацієнтів із порушеннями опорно-рухового апарату, окрім м’язових спазмів після інсульту, суперечливі. Деякі дослідження показали позитивні результати на деяких тестах, тоді як інші не показали жодної користі від толперизону при таких станах.

Профіль безпеки толперизону базується на даних клінічних досліджень у пацієнтів із підвищеним тонусом м’язів різних видів етіології, а також на даних із спонтанних повідомлень про побічні реакції.

Фармакокінетика. Після перорального введення толперизон добре всмоктується в тонкій кишці. Максимальна концентрація препарату в плазмі   досягається через 0,5–1,5 години після введення. Завдяки значному метаболізму першого проходу біодоступність толперизону становить приблизно 20%. Жирні продукти підвищують біодоступність препарату після перорального прийому приблизно на 100% і максимальну концентрацію в плазмі приблизно на 45% порівняно з прийомом на порожній шлунок. Водночас він збільшується приблизно на 30 хвилин.

Толперизон широко метаболізується печінкою та нирками.

Препарат майже повністю виводиться нирками (понад 99%) у вигляді метаболітів.

Фармакологічна активність метаболітів невідома.

Період напіврозпаду толперизону після внутрішньовенного введення становить близько 1,5 години, після перорального — близько 2,5 годин.

Дані про доклінічну безпеку

На основі даних доклінічних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності повторного використання, генотоксичності, токсичного впливу на репродуктивну функцію, конкретного ризику для людей не було виявлено.

Ефекти в доклінічних дослідженнях спостерігалися лише при дозах, значно вищих за максимально допустимі для людей, що свідчить про низьку релевантність для клінічного застосування.

У щурів і кроликів ембріотоксичні зміни спостерігалися при введенні препарату перорально у дозах 500 мг/кг маси тіла та 250 мг/кг маси тіла відповідно. Однак ці дози у багато разів перевищують рекомендовані терапевтичні дози для людей.

Показання

Симптоматичне лікування м’язового спазму у дорослих після інсульту.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до активної речовини або хімічно схожої на еперизон або до будь-яких допоміжних речовин.
  • Міастенія гравіс.
  • Період грудного вигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Фармакокінетичні дослідження взаємодій лікарських засобів із декстрометорфоном, субстратом CYP2D6, показали, що одночасне застосування толперизону підвищує концентрацію в плазмі препаратів, які переважно метаболізуються цитохромом CYP2D6, зокрема концентрацій тіоридазину, толтеродину, венлафаксину, атомоксетину, дезипраміну, декстрометорфану, метопрололу, небівололу, перфеназину.

Дослідження in vitro  на людських мікросом печінки та гепатоцитах не було виявлено значного інгібування або індукції інших ізоферментів CYP (CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP1A2, CYP3A4).

При спільному введенні з іншими субстратами CYP2D6 та/або іншими препаратами не очікується збільшення впливу толперизону через різноманітність метаболічних шляхів толперизону.

При прийомі толперизону натщесерце його біодоступність знижується, тому при призначенні препарату рекомендується враховувати зв’язок із споживанням їжі.

Хоча толперизон є центральним препаратом, ймовірність розвитку седативного ефекту при його використанні низька. У разі одночасного застосування з іншими центральнодіючими міорелаксантами слід розглянути можливість зменшення дози толперизону.

Толперизон посилює дію ніфлумової кислоти, тому при одночасному прийомі з толперизоном рекомендується зменшувати дозу ніфлуїєвої кислоти, а також інших НПЗП.

Особливості використання

Реакції гіперчутливості

У період після маркетингу найчастіше спостерігалися негативні реакції на гіперчутливість при прийомі толперизону. Їхня тяжкість варіюється від легких шкірних реакцій до тяжких системних реакцій, включно з анафілактичним шоком. Симптоми реакцій гіперчутливості можуть включати еритему, висип, кропив’янку, сріб, ангіонабряк, тахікардію, гіпотонію або задишку.

Жінки з історією гіперчутливості до інших препаратів або алергічними станами мають вищий ризик реакцій гіперчутливості при прийомі толперизону.

Пацієнтам слід рекомендувати бути уважними до свого стану щодо можливих симптомів алергії. Пацієнтам слід повідомляти, що у разі появи симптомів алергії слід припинити прийом толперизону та негайно звернутися за медичною допомогою.

Після епізоду гіперчутливості до толперизону препарат не слід повторно призначати.

Препарат містить моногідрат лактози. Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, повний дефіцит лактази або мальабсорбція глюкозо-галактози, не слід використовувати цей препарат.

Вагітність і лактація.

Згідно з дослідженнями на тваринах, толперизон не має тератогенних ефектів.

Через відсутність суттєвих клінічних даних щодо використання цього препарату Midocalm не слід застосовувати під час вагітності.

Оскільки невідомо, чи переходить толперизон у грудне молоко, використання Мідокалму під час грудного вигодовування протипоказане.

Вплив на здатність водити та керувати.

Враховуючи можливість розвитку симптомів, таких як запаморочення, сонливість, порушення уваги, епілепсія, розмитий зір, препарат слід використовувати обережно під час керування транспортним засобом або роботи з іншими механізмами.

Дозування (позологія) та спосіб введення

Препарат слід приймати після їжі з 1 склянкою води. Недостатнє споживання їжі може знизити біодоступність толперизону.

Дорослі: залежно  від індивідуальних потреб і переносимості, 150-450 мг на день у 3 розділених дозах.

Пацієнти з порушенням нирок

Досвід застосування препарату у пацієнтів із ушкодженнями нирок обмежений, і у таких пацієнтів спостерігається вища частота небажаних ефектів. У цьому контексті при помірному ураженні нирок рекомендується індивідуальне титрування дози з ретельним моніторингом стану пацієнта та функцією нирок. При тяжкому ураженні нирок застосування толперизону не рекомендується.

Пацієнти з порушенням печінки

Досвід застосування препарату у пацієнтів із ушкодженнями печінки обмежений, і у таких пацієнтів було зафіксовано вищу частоту побічних ефектів. У цьому контексті при помірному ураженні печінки рекомендується індивідуальне титрування з уважним спостереження за станом пацієнта та моніторингом функції печінки. При тяжкому ураженні печінки не рекомендується застосовувати толперизон.

Діти.

Безпека та ефективність толперизону у дітей не вивчалися.

Передозування

Даних про передозування толперизоном недостатньо.

Симптоми передозування можуть включати сонливість, шлунково-кишкові прояви (нудоту, блювання, епігастральний біль), тахікардію, гіпертонію, брадикінезію та запаморочення. У важких випадках повідомлялися судоми, пригнічення дихання, апное та кома.

Спеціального протиотрути для толперизону немає. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

Небажані наслідки

Профіль безпеки таблеток толперизону базується на даних понад 12 000 пацієнтів. Згідно з цими даними, найпоширенішими побічними реакціями були захворювання шкіри та підшкірної тканини, системні розлади, нервові та травні системи.

За даними післямаркетингового моніторингу, приблизно 50%–60% побічних реакцій, пов’язаних із толперизоном, є реакціями гіперчутливості. Більшість цих реакцій не були серйозними і зникали самі по собі. Загрозливі для життя реакції гіперчутливості виникали в окремих випадках.

Побічні реакції наведені за класом органної системи відповідно до Медичного словника регуляторної активності MedDRA з використанням визначень частоти MedDRA: рідкісні (≥ 1/1000, < 1/100), рідкісні (≥ 1/1000, <1/1000), рідкісні (<1/10000), невідомі частоти (не можуть бути оцінені за наявними даними).

Класи органних систем Надзвичайно

(≥1/1000, <1/100)

Єдиний

(≥1/10000, <1/1000)

Рідкісні

(<1/10000)

Порушення крові та лімфатичної системи     Анемія-лімфаденопатія

 

Порушення імунної системи   Реакція гіперчутливості

Анафілактична реакція

Анафілактичний шок
Харчові та метаболічні розлади Анорексія   Полідипсія
Психічні розлади Безсоння

Порушення сну

Зниження активності

Депресія

Сором
Розлади нервової системи Головний біль

Запаморочення

Сон

Синдром дефіциту уваги

Тремор

Судоми

Гіпоестезія

Парестезія

Млявість (підвищена сонливість)

 
Очні захворювання   Порушення зору  
Порушення слуху та рівноваги   Дзвін у вухах

Запаморочення

 
Серцеві захворювання   Стенокардія пектора

Тахікардія

Серцебиття

Зниження артеріального тиску

Брадикардія
Порушення судинної системи Гіпотензія Гіперемія шкіри  
Захворювання дихальної системи, грудної та середощінної м’язів   Утруднене дихання

Носові кровотечі

Швидке дихання

 
Розлади шлунково-кишкового тракту Відчуття дискомфорту в животі

Діарея

Сухість слизової порожнини рота

Диспепсія

Нудота

Епігастральний біль

Приєднання

Метеоризм

Блювання

 
Захворювання печінки та жовчних шляхів   Легке ураження печінки  
Захворювання шкіри та підшкірної тканини   Алергічний дерматит

Гіпергідроз

Сверблить

Кропив’янка

Висип

 
Захворювання опорно-рухової системи та сполучної тканини Слабкість м’язів

Міалгія

Біль у кінцівках

Дискомфорт у кінцівках

 

Остеопенія
Захворювання нирок і сечовивідних шляхів   Енурез

Протеїнурія

 

 
Загальні порушення та ускладнення у місці ін’єкції Астенія

Дискомфорт

Підвищена втома

Відчуття сп’яніння

Відчуття тепла

Дратівливість

Спрага

Дискомфорт у грудях
Лабораторні параметри

 

  Зниження артеріального тиску

Підвищена концентрація білірубіну в крові

Зміни в активності ферментів печінки

Зниження кількості тромбоцитів

Лейкоцитоз

Підвищена концентрація креатиніну в крові

Термін зберігання

3 роки.

Умови зберігання

Зберігайте при температурі не більше 30 °C.

Тримайтеся поза досяжністю дітей!

Упаковка

10 таблеток у пухирі; 3 пухирі в картонній коробці.

Виробник

АТ «Гедеон Ріхтер».

Адреса

H-1103, Будапешт, вулиця Демрей, 19-21 рік, Угорщина.

X