Активний інгредієнт: пентоксифілін;

1 таблетка містить пентоксифілін 200 мг;

Додаткові засоби: моногідрат лактози, крохмаль картоплі, повідон, стеарат кальцію.

Форма дозування

Планшети.

Основні фізичні та хімічні властивості: білі таблички, кругла форма, з плоскою поверхнею, фаска і лінія.

Фармакологічна група

Периферичні вазодилататори. Похідні пурину. ATX код C04A D03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Пентоксифілін є похідним метилксантину. Механізм дії пентоксифіліну пов’язаний із інгібуванням фосфодіестерази та накопиченням cAMP у гладко-судинних клітинах, кров’яних клітинах, а також в інших тканинах і органах. Пентоксифілін пригнічує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їхню гнучкість, знижує підвищену концентрацію фібриногену в плазмі крові та посилює фібриноліз, що знижує в’язкість крові та покращує її реологічні властивості. Крім того, пентоксифілін має слабкий міотропний вазодилататорний ефект, трохи знижує загальний периферичний судинний опір і має позитивний інотропний ефект. Внаслідок використання пентоксифіліну покращуються мікроциркуляція та насичення тканинами киснем, особливо в кінцівках, центральній нервовій системі та помірно в нирках. Препарат трохи розширює коронарні судини.

Фармакокінетика.

Після прийому препарат майже повністю всмоктується в шлунково-кишковий тракт. Максимальна концентрація пентоксифіліну та його основного метаболіту (метаболіт I) досягається через 1 годину після застосування. Препарат характеризується явищем «першого проходження» через печінку. Біодоступність незмінної речовини в середньому становить 19% (від 6 до 32%). Основний фармакологічно активний метаболіт 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантин (метаболіт I) визначається в плазмі крові в концентрації вдвічі вищій за концентрацію незмінної речовини і перебуває у стані оберненої біохімічної рівноваги з нею. Пентоксифілін і його метаболіт слід розглядати як активне ціле, тому біодоступність активної речовини може вважатися значно вищою.

Період напіврозпаду пентоксифіліну становить 1,6 години.

Пентоксифілін повністю метаболізується, понад 90% виводиться нирками у вигляді некон’югованих водорозчинних полярних метаболітів. Менше 4% дози виводиться з фекаліями. У пацієнтів із тяжкою нирковою вадою виведення метаболітів уповільнюється. У пацієнтів із порушенням функції печінки відзначалося подовження періоду напіврозпаду пентоксифіліну та підвищення його біодоступності.

Показання

Атеросклеротична енцефалопатія; ішемічний церебральний інсульт; дисциркуляторна енцефалопатія; порушення периферичного кровообігу, спричинені атеросклерозом, цукровим діабетом (включаючи діабетичну ангіопатію), запаленням; трофічні порушення тканин, пов’язані з пошкодженням вен або порушеннями мікроциркуляції (посттромбофлебітичний синдром, трофічні виразки, гангрена, обмороження); знищувальний ендартерит; ангіоневропатія (хвороба Рейно); порушення кровообігу ока (гостра, підгостра, хронічна кровоносна недостатність сітківки та хоріоїдної кістки ока); порушення функції внутрішнього вуха судинного походження, що супроводжується втратою слуху.

Протипоказання

• Гіперчутливість до пентоксифіліну, інших метилксантинів або до будь-яких із допоміжних речовин;
• масивна кровотеча (ризик посилення кровотечі);
• крововилив у сітківку (якщо під час лікування пентоксифіліном виникає кровотеча в сітківку, препарат слід негайно припинити);
• крововилив у мозок;
• геморагічний діатез;
• гострий інфаркт міокарда;
• виразки шлунка та/або кишкові виразки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші взаємодії

Пентоксифілін посилює дію антигіпертензивних та інших вазодилатуючих речовин (інгібітори АПФ, нітрати), які можуть викликати тяжку артеріальну гіпотензію. При одночасному застосуванні адренергичних препаратів і ганглійних блокаторів може спостерігатися значне зниження артеріального тиску.

Одночасне використання адренергичних речовин або ксантинів призводить до збудження центральної нервової системи.

Вищі дози пентоксифіліну посилюють дію  інсуліну та пероральних гіпоглікемічних речовин. Через ризик гіпоглікемії рекомендується частіше вимірювати рівень глюкози в крові та поступово коригувати антидіабетичну терапію.

Пентоксифілін підвищує частоту ускладнень кровотечі у пацієнтів, які одночасно лікуються антикоагулянтами, антитромбоцитами та тромболітичними речовинами. Пацієнтам, які одночасно лікуються антикоагулянтами, слід частіше вимірювати час протромбіна.

У післямаркетинговий період були зафіксовані випадки підвищеної активності антикоагулянтів у пацієнтів, які одночасно отримували антагоністи пентоксифіліну та вітаміну K.

Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну в плазмі крові, внаслідок чого підвищується ризик побічних реакцій. Інші антагоністи H2-рецепторів (фамотидин, ранитидин і нізатидин) мають значно менший вплив на метаболізм пентоксифіліну.

Одночасне використання пентоксифіліну та теофіліну може призвести до підвищення концентрації теофіліну в сироватці крові. Тому необхідно контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові і, за потреби, зменшувати його дозу.

Одночасне застосування пентоксифіліну та кеторолаку може призвести до збільшення часу протромбіну та підвищення ризику кровотечі. Ризик кровотечі також може зростати при одночасному введенні пентоксифіліну та мелоксикаму. Тому одночасне лікування цими препаратами не рекомендується.

Ципрофлоксацин пригнічує метаболізм пентоксифіліну в печінці, тому одночасне введення пентоксифіліну та ципрофлоксацину може призвести до підвищення концентрації пентоксифіліну в крові. Якщо потрібне одночасне лікування пентоксифіліном і ципрофлоксацином, рекомендується зменшити дозу пентоксифіліну вдвічі.

Антациди: Пацієнтам із шлунково-кишковими небажаними реакціями антациди можуть призначатися разом із пентоксифіліном. У порівняльному дослідженні біодоступності антациди не змінили всмоктування пентоксифіліну.

Інгібітори агрегації тромбоцитів: Через підвищений ризик кровотечі слід використовувати одночасно використання інгібіторів агрегації тромбоцитів (наприклад, клопідогрел, ептифібатид, тірофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), окрім селективних інгібіторів COX-2, ацетилсаліцитів (ацетилсаліцилова кислота (ASA)/лізин ацетилсаліцитат (LAS), циклопідин, дипіридамол) з пентоксифіліном Будьте обережні.

Особливості застосування

При перших ознаках розвитку анафілактичної/анафілактоїдної реакції слід припинити лікування препаратом і звернутися до медичної допомоги.

При використанні пентоксифіліну пацієнти з хронічною серцевою недостатністю спочатку повинні досягти фази кровообігової компенсації.

У пацієнтів із цукровим діабетом, які проходять лікування інсуліном або пероральними антидіабетичними препаратами, вплив цих препаратів на рівень цукру в крові може посилюватися при використанні високих доз препарату (див. розділ «Взаємодії з іншими препаратами та інші типи взаємодій»). У таких випадках слід знизити дозу інсуліну або пероральні антидіабетичні препарати, а пацієнта особливо ретельно доглядати.

Лікарський засіб слід використовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно застосовують пентоксифілін і ципрофлоксацин (див. розділ 4.4).

Пацієнтам із системним червоним вовчаком (СКВ) або іншими захворюваннями сполучної тканини слід призначати пентоксифілін лише після ретельного аналізу можливих ризиків і переваг.

Оскільки під час лікування пентоксифіліном існує ризик розвитку апластичної анемії, необхідно регулярно контролювати повний аналіз крові.

У пацієнтів із порушенням роботи нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) або тяжким порушенням печінки виведення пентоксифіліну може бути відкладене. Потрібен належний моніторинг.

Особливо необхідно ретельно контролювати пацієнтів:

• з тяжкими серцевими аритміями;
• з інфарктом міокарда;
• з артеріальною гіпотензією;
• з вираженим атеросклерозом церебральних і коронарних судин, особливо при супутній артеріальній гіпертензії та серцевих аритміях. У таких пацієнтів при прийомі препарату можливі напади стенокардії, аритмії та артеріальної гіпертензії.
• з порушенням роботи нирок (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв);
• з тяжким порушенням печінки;
• з високою схильністю до кровотечі, наприклад, через лікування антикоагулянтами або порушення згортання крові. Щодо кровотечі, див. розділ «Протипоказання»;
• з анамнезом виразок шлунка та дванадцятиперної кишки, пацієнтів, які нещодавно пройшли хірургічне лікування (підвищений ризик кровотечі, що вимагає систематичного моніторингу рівня гемоглобіну та гематокритів);
• одночасно лікувався пентоксифіліном і антивітаміном К (див. розділ «Взаємодія з іншими ліками та інші типи взаємодій»);
• які лікуються одночасно пентоксифіліном та антидіабетичними препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші типи взаємодій»).

Оскільки лікарський засіб містить лактозу, його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Використання під час вагітності або лактації

Оскільки існує недостатньо досвіду використання пентоксифіліну у вагітних жінок, його не слід призначати під час вагітності.

Пентоксифілін проникає в грудне молоко в невеликих кількостях. За потреби слід припинити лікування пентоксифіліном.

Здатність впливати на швидкість реакції під час керування транспортними засобами або іншими механізмами

Оскільки чутливі пацієнти можуть відчувати побічні реакції (запаморочення, розмитий зір) при прийомі пентоксифіліну, протягом періоду прийому препарату необхідно утримуватися від керування транспортним засобом та виконання інших робіт, що потребують концентрації.

Дозування (позологія) та спосіб введення

Препарат слід призначити 2-4 таблетки 2-3 рази на день. Таблетки слід вживати після їжі, не жуючи і з достатньою кількістю рідини. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг (6 таблеток).

У разі артеріальної гіпотонії, негативних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту або центральної нервової системи початкову дозу можна знизити до 100 мг пентоксифіліну 3 рази на день.

У випадку порушень функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосовують дозу, зменшену на 50-70% відповідно до індивідуальної чутливості.

Пацієнти з тяжкою дисфункцією печінки також повинні зменшувати дозу відповідно до індивідуальної чутливості.

У пацієнтів із гіпотензією, а також у пацієнтів із ризиком різкого зниження артеріального тиску (наприклад, при ураженні коронарних артерій або з вираженим стенозом церебральної артерії), лікування слід починати з низьких доз, поступово збільшуючи їх до появи терапевтичного ефекту.

Лікарський засіб у таблетках може призначатися як додаток до парентерального застосування або як підтримуюча терапія після його введення.

Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально.

Діти

Через відсутність достатнього клінічного досвіду препарат не призначений для використання у дітей.

Передозування

Симптоми: Початкові симптоми гострого передозування пентоксифіліном можуть включати нудоту, запаморочення, тахікардію або зниження артеріального тиску. Можуть виникати додаткові температури, лихоманка, збудження, припливи жару, втрата свідомості, аритмія, арефлексія, тоніко-клонічні судоми та блювання «кавової гущі» як ознака шлунково-кишкової кровотечі.

Лікування: У разі передозування подальше системне всмоктування пентоксифіліну слід припинити шляхом первинного видалення (наприклад, промивання шлунка) або затриманого всмоктування (наприклад, використання активованого вугілля). Конкретний антидот невідомий.

Для лікування гострого передозування та запобігання виникненню ускладнень необхідні загальний і специфічний інтенсивний медичний нагляд і терапевтичні заходи.

Небажані наслідки

Захворювання очей: порушення зору, розмитий зір, скотома, слізозабігання, кон’юнктивіт, крововиливи в сітківку, відшарування сітківки.

Порушення слуху та вестибулярної системи: болі у вухах.

Розлади шлунково-кишкового тракту: розлади шлунково-кишкового тракту, біль у животі, відчуття тиску в животі, нудота, блювання, діарея, метеоризм, анорексія, кишкова атонія, закрепи, сухість у горлі, спрага, порушення смаку, слиновиділення.

Захворювання печінки та жовчних шляхів: внутрішньопечінковий холестаз, загострення холециститу, холестатичний гепатит.

Розлади нервової системи: головний біль, мігрень, запаморочення, тривога, неспокій, порушення сну, судоми, асептичний менінгіт (у високих дозах), тремор, парестезії, збудження, галюцинації.

Захворювання серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, кардіалгія, периферичний набряк, стенокардія, зниження артеріального тиску, підвищений тиск, задишка, кровотеча (наприклад, у шкірі, слизових оболонках, шлунку, кишечнику).

Захворювання крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія з тромбоцитопенічною пурпурою, лейкопенія/нейтропенія, панцітопенія, що може призвести до смерті, гіпофібриногенемія, анемія, апластична анемія; кровотеча з судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника, носа.

Порушення імунної системи: алергічні реакції, включно з анафілактичними та анафілактоїдними реакціями, ангіонабряком, бронхоспазмом і анафілактичним шоком, сорохом, почервонінням шкіри, кропив’янкою, висипом, токсичним епідермальним некролізом (синдром Лаелли) та синдромом Стівенса-Джонсона.

Захворювання шкіри та підшкірної тканини: алергічні реакції, гіперемія шкіри обличчя (рум’яніння) та верхньої частини грудей, набряк, збільшення крихкості нігтів, висип (включно з везикулярними).

Загальні розлади: нездужання, збільшення та чутливість залоз горла та шиї, ларингіт, закладеність носа, втрата/набір ваги, лихоманка, гіпотермічний синдром, гіпоглікемія, надмірне потовиділення.

Лабораторні характеристики: підвищена активність печінкових трансаміназ (ALT, AST, LDH) та лужної фосфатази.

Повідомлення про підозру на побічні реакції.

Повідомлення про підозрілі побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення користі/ризику відповідного лікарського заліку. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрілі побічні реакції через національну систему звітування.

Термін зберігання

3 роки.

Умови зберігання

Зберігайте в оригінальній упаковці при температурі не більше 25 °C.

Тримайте їх поза досяжністю дітей.

Упаковка

10 таблеток у контурному клітинному корпусі; 2 контурні клітинні пакети в упаковці.

Виробник

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місце розташування виробника та адреса його бізнесу.

Україна, 02093, Київ, вул. Бориспілська, 13