Склад

активна речовина: ізотретиноїн;

1 капсула містить 10 мг або 20 мг ізотретиніну;

Додаткові речовини: жовтий бджолиний віск, гідрогенізована соєва олія, частково гідрогенізована соєва олія, рафінована соєва олія;

оболонка капсули: желатин, гліцерин (85%), суха речовина Karion 83 (сорбітол (E 420), манітол (E 421), гідролізований гідрогенізований крохмаль), діоксид титану (E 171), оксид заліза червоний (E 172), друкарська фарба.

Форма дозування

Капсули.

Основні фізичні та хімічні властивості: капсули 10 мг: овальні непрозорі капсули коричнево-червоного кольору, чіткий відбиток «ROA 10» на поверхні капсули, довжина капсули 8,3–10,7 мм, діаметр капсули 5,3–7,7 мм; вміст капсули – однорідна суспенсія темно-жовтого кольору;

капсули 20 мг: овальні непрозорі капсули, одна половина коричнево-червона, інша половина біла, з чітким відбитком «ROA 20» на поверхні капсули, довжина капсули 12,4–14,2 мм, діаметр капсули 7,3–9,1 мм; вміст капсули – гомогенна суспенсія темно-жовтого кольору.

Фармакологічна група

Продукти для системного лікування акне.

ATX код D10B A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ізотретиноїн — це стереоізомер повністю трансретиноїнової кислоти (третиноїн). Точний механізм дії ізотретиноїну ще не визначено детально, але встановлено, що покращення клінічної картини важких форм акне пов’язане зі зниженням активності мальних залоз і гістологічно підтвердженим зменшенням їхнього розміру. Крім того, доведено протизапальний ефект ізотретиноїну на шкіру.

Ефективність

Гіперкератоз епітеліальних клітин волосяного фолікула та сальні залози призводить до відшарування рогівки в протоках залози та до закупорки останніх кератином і надлишковою секрецією сальні речовини. Після цього утворюється комедон, і в деяких випадках приєднується запальний процес. Роаккутан® пригнічує проліферацію себоцитів і діє на акне, відновлюючи нормальний процес диференціації клітин.  Зниження вироблення салу пригнічує бактеріальну колонізацію протока.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Всмоктування ізотретиноїну в шлунково-кишковому тракті варіюється і лінійно залежить від дози препарату в терапевтичному діапазоні дозування. Абсолютна біодоступність ізотретиноїну не визначена, оскільки немає внутрішньовенної дозової форми, але екстраполяція результатів дослідження у собак свідчить про дуже низьку та мінливу системну біодоступність. Прийом ізотретиніну з їжею подвоює його біодоступність порівняно з прийомом на порожній шлунок.

Поширення

Ізотретиноїн майже повністю зв’язаний із білками плазми (99,9%), головним чином з альбумінами. Ступінь розподілу ізотретиноїну у людини невідома, оскільки внутрішньовенної форми дозування немає. Концентрація ізотретиніну в епідермісі становить лише половину від концентрації в сироватці. Концентрації ізотретиніну в плазмі приблизно в 1,7 раза вищі, ніж у цілій крові, через погане проникнення ізотретиніну в еритроцити.

Метаболізм

Після перорального прийому в плазмі крові спостерігаються три основні метаболіти: 4-оксо-ізотретинін, третиноїн (повністю транс-ретиноїнова кислота) та 4-оксо-ретиноїн. Ці метаболіти продемонстрували біологічну активність у кількох тестах in vitro. 4-оксо-ізотретиноїн, як показано у кількох клінічних дослідженнях, забезпечує значну частку терапевтичної активності ізотретиноїну (інгібування виділення сала незалежно від рівня ізотретиніну та третиноїн у плазмі крові). Основним метаболітом є 4-оксо-ізотретиноїн, концентрація якого в плазмі у стаціонарному стані у 2,5 раза вища, ніж у материнського препарату. Інші метаболіти, зокрема глюкуронідні кон’югати, є вторинними.

Оскільки ізотретиноїн і третиноїн (повністю транс-ретиноєва кислота) оборотно перетворюються один на одного, метаболізм третиноїну пов’язаний із метаболізмом ізотретиноїну. Встановлено, що 20–30% дози ізотретинину метаболізується шляхом ізомеризації.

У фармакокінетиці ізотретиноїну у людини ентерогепатичний кровообіг може відігравати значну роль.

Дослідження метаболізму  in vitro показали, що кілька ферментів CYP беруть участь у перетворенні ізотретиноїну на 4-оксо-ізотретиноїн і третиноїн. Жоден із ізоформ, здається, не відіграє домінуючої ролі. Роаккутан® і його метаболіти суттєво не впливають на активність ферментів CYP.

Виділення

Після прийому радіометованого ізотрименоїну приблизно така ж кількість у сечі та фекаліях. Період напіввиведення незмінного препарату в термінальній фазі при пероральному введенні у пацієнтів з акне становить у середньому 19 годин. Термінальний період напіврозпаду 4-оксо-ізотретиноїну довший — у середньому 29 годин.

Ізотретиноїн — це природний (фізіологічний) ретиноїд. Ендогенні концентрації ретиноїдів відновлюються через 2 тижні після завершення прийому Роаккутану®.

Фармакокінетичні властивості у спеціальних клінічних випадках

Оскільки ізотретиноїн протипоказаний при порушенні функції печінки, фармакокінетичні дані для цієї групи пацієнтів обмежені.

Порушення нирок суттєво не знижує кліренс ізотретиніну та 4-оксо-ізотретиніну в плазмі.

Показання

Важкі форми акне (включаючи вузлові та конглобатні акне, акне з тенденцією до постійних рубців), які не реагують на стандартні методи лікування (системна антибіотикотерапія, місцеве лікування).

Перед початком лікування ізотретиноїном у пацієнтів віком до 18 років двоє незалежних лікарів, які призначають лікарський засіб, повинні погодитися, що іншого відповідного ефективного лікування не існує (див. розділ 4.4).

Протипоказання

Вагітність і лактація; невиконання всіх умов «Програми запобігання вагітності» жінками репродуктивного віку; гіперчутливість до ізотретиноїну або будь-яких компонентів препарату; печінкова недостатність; виражена гіперліпідемія; гіпервітаміноз А; супутна терапія з тетрациклінами. Оскільки роаккутан® містить рафіновану соєву олію, частково гідрогенізовану соєву олію та гідрогенізовану соєву олію, препарат протипоказаний для використання пацієнтам з алергією на арахіс або сою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші взаємодії

Через можливе посилення симптомів гіпервітамінозу А слід уникати одночасного прийому Роаккутану® та вітаміну А.

Випадки доброякісного підвищення внутрішньочерепного тиску (псевдомозкова пухлина) повідомлялися при одночасному використанні ізотретиноїну разом із тетрациклінами. Тому одночасне використання тетрациклінів протипоказане (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Комбіноване використання з місцевими кератолітичними або ексфоліативними препаратами для лікування акне слід уникати через можливе збільшення локального подразнення (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливості застосування

Тератогенні ефекти

Роаккутан® є потужним тератогеном у людей і викликає високу частоту тяжких і загрозливих для життя вроджених вад.

Препарат Роаккутан® однозначно протипоказаний:

• вагітні жінки,
• жінки репродуктивного віку, які не відповідають усім вимогам «Програми профілактики вагітності».

“Програма профілактики вагітності”

Цей лікарський засіб є ТЕРАТОГЕННИМ.

Роаккутан® протипоказаний жінкам репродуктивного віку, якщо не виконано всі наступні умови:

• жінці діагностували тяжкий акне (вузлове та конглобатне акне, акне з тенденцією до постійних рубців), яке не реагує на стандартні методи лікування (системна антибіотикотерапія, локальне лікування) (див. розділ «Індикації»);
• Потенціал вагітності слід оцінювати у всіх жінок;
• жінка розуміє тератогенний ризик препарату;
• жінка розуміє необхідність обов’язкових візитів до лікаря щомісяця;
• Жінка розуміє та погоджується з необхідністю ефективної контрацепції протягом 1 місяця до початку лікування, протягом усього періоду лікування та протягом одного місяця після його завершення. Слід використовувати принаймні один високоефективний метод контрацепції (тобто незалежний від користувача) або два комплементарні, залежні від користувача методи;
• При виборі методу контрацепції в кожному випадку слід враховувати особисті обставини. Водночас пацієнтка повинна брати участь у обговоренні вибору методу контрацепції, щоб гарантувати її дотримання та згоду дотримуватися правил використання обраних методів;
• Навіть при аменореї жінка повинна використовувати надійні методи контрацепції;
• жінку інформують про ризики вагітності під час лікування® Роаккутаном і вона розуміє необхідність негайної консультації у разі підозри на вагітність або у разі вагітності;
• Жінка розуміє необхідність і погоджується проходити регулярний тест на вагітність перед лікуванням, бажано щомісяця під час лікування та через 1 місяць після завершення.
• жінка підтверджує, що усвідомлює небезпеку ізотретину та необхідність вживати заходів безпеки;

Ці стани також стосуються жінок, які наразі не займаються статевим життям, якщо лікар не впевнений у відсутності ризику вагітності.

Лікар повинен бути впевнений, що:

• пацієнт здатний розуміти та виконувати всі вищезазначені умови для запобігання вагітності, а також має відповідний рівень розуміння;
• пацієнтка підтверджує, що знайома з цими станами;
• Пацієнт усвідомлює необхідність безперервного та правильного використання одного високоефективного методу контрацепції (тобто методу, незалежного від користувача) або двох комплементарних, залежних від користувача контрацептивних методів одночасно щонайменше 1 місяць до початку лікування, а також продовження ефективної контрацепції протягом усього лікування. період лікування та щонайменше 1 місяць після припинення лікування;
• Негативний результат надійного тесту на вагітність було отримано до початку прийому препарату під час лікування та через місяць після завершення терапії. Дати та результати тесту на вагітність мають бути задокументовані.

Якщо жінка, яка отримує ізотретиноїн, завагітніє, лікування препаратом слід припинити, а пацієнтку направити до лікаря, який спеціалізується або має досвід у тератології, для оцінки та консультації.

Якщо вагітність настає після завершення лікування, існує ризик тяжких і серйозних вроджених вад розвитку плода. Цей ризик зберігається до повного виведення препарату з організму, що триває місяць після завершення лікування.

Профілактика вагітності.

Пацієнтам потрібно ознайомитися з методами контрацепції. Якщо вони не використовують контрацептивні методи, лікар повинен надати необхідні рекомендації. Якщо лікуючий лікар не може надати таку інформацію, пацієнта слід направити до лікаря відповідної спеціалізації.

Як обов’язковий мінімум, жінки репродуктивного віку повинні використовувати принаймні один надзвичайно ефективний метод контрацепції (тобто не залежний від користувача) або два додаткові методи контрацепції залежно від користувача. Контрацептиви слід використовувати щонайменше за місяць до лікування, а також протягом усього періоду лікування і щонайменше 1 місяць після припинення прийому Роаккутану®, навіть у пацієнтів з аменореєю.

При виборі методу контрацепції в кожному випадку слід оцінювати індивідуальні стани, а також запрошувати пацієнта обговорити вибір методу контрацепції, щоб гарантувати її дотримання та згоду дотримуватися правил використання обраних методів.

Тест на вагітність

Згідно з чинною практикою, рекомендується провести керований тест на вагітність із мінімальною чутливістю 25 мМЕ/мл, як зазначено нижче.

Перед початком лікування

Щонайменше через місяць після початку використання контрацепції і незадовго (бажано за кілька днів) до першого призначення слід пройти керований тест на вагітність, щоб переконатися, що пацієнтка не вагітна на момент початку лікування ізотретиноїном.

Під час лікування

Пацієнт повинен регулярно відвідувати лікаря, бажано щомісяця. Потреба у щомісячному керованому тестуванні на вагітність визначається відповідно до місцевої практики, враховуючи сексуальну активність пацієнтки, історію останніх менструальних циклів (аномальні менструації, відсутність періодичності або аменорея) та спосіб контрацепції. Якщо є показано, тест на вагітність проводиться в день прийому або за 3 дні до візиту до лікаря.

Завершення лікування

Через місяць після завершення лікування проводиться фінальний тест на вагітність.

Для жінок із потенціалом до народження дітей термін прийому Роаккутану® бажано обмежити 30 днями для регулярного моніторингу, включаючи тести на вагітність та моніторинг. Рекомендується провести тест на вагітність, призначити та прийняти Роаккутан® протягом одного дня. Роаккутан® слід видавати в аптеці максимум 7 днів з дати призначення.

Це щомісячне спостереження дозволить регулярно проводити тестування та моніторинг вагітності, а також переконатися, що пацієнтка не вагітна перед наступним курсом.

Для тих пацієнток, які, на думку лікаря, мають вагомі підстави вказувати на відсутність ризику вагітності, після стабільного прийому ізотретиноїну без вагітності (після перших 1-3 місяців), наступні рецепти можуть бути призначені на період лікування понад 30 днів (до 12 тижнів).

Чоловіки-пацієнти.

Докази свідчать, що у жінок вплив препарату з родини та сперми чоловіків, які приймають роаккутан®, недостатній для спричинення тератогенних ефектів.

Чоловікам слід нагадувати не давати препарат іншим, особливо жінкам.

Додаткові застереження

Мікродози прогестерону можуть бути недостатнім методом контрацепції під час лікування® Роаккутаном.

Пацієнтам ніколи не слід давати цей препарат іншим, а невикористані капсули слід повертати лікарю після завершення лікування.

Пацієнти не повинні бути донорами крові під час лікування та через місяць після припинення лікування, оскільки існує ризик передачі переливання плоду вагітної жінки.

Психічні розлади

Депресія, депресія з агрегацією, тривожність, агресивність, зміни настрою, психотичні симптоми, суїцидальні думки, спроби самогубства та суїцидальні випадки були описані у пацієнтів, які лікувалися Роаккутаном (див. розділ 4.4).

Пацієнтів і, за потреби, батьків або опікунів слід проконсультувати щодо ризику психіатричних розладів перед введенням ізотретиноїну і, бажано, до будь-якого направлення до відповідного лікаря, що може включати розгляд лікування ізотретиноїном.

Перед початком лікування ізотретиноїном усі пацієнти повинні пройти оцінку свого психічного здоров’я та регулярно проходити оцінку при лікуванні розвитку або погіршення психіатричних розладів. Особливо слід проявляти обережність із пацієнтами з історією депресії. За потреби пацієнтам слід призначати відповідне лікування психічних розладів. Відміна Роаккутану може не усунути симптоми психічних розладів, у такому разі пацієнту потрібен додатковий моніторинг спеціалістами.

Обізнаність від родини чи друзів може допомогти у виявленні психічних розладів.

Сексуальні розлади

Ізотретиноїн може бути пов’язаний із сексуальною дисфункцією (див. розділ 4.4). Довготривала сексуальна дисфункція повідомлялася, коли симптоми не зникали, незважаючи на припинення прийому ізотретиноїну.

Пацієнтів і, за потреби, їхніх батьків або опікунів слід інформувати про ризик сексуальної дисфункції при прийомі ізотретиноїну перед прийняттям рішення про призначення препарату, а бажано — про направлення до відповідного лікаря, що може включати можливість лікування ізотретиноїном. При виборі найбільш відповідного підходу до такого консультування слід враховувати вік і статеву зрілість пацієнта, включаючи можливість обговорення без присутності батьків чи опікунів, якщо це доречно.

Перед початком лікування ізотретиноїном усіх пацієнтів слід запитати про симптоми сексуальної дисфункції та контролювати наявність нових сексуальних розладів під час лікування.

Навчальні матеріали

Щоб допомогти лікарям, фармацевтам і пацієнтам уникнути ризику впливу ізотретиноїну на плоді, власник маркетингового дозволу надає навчальні матеріали, спрямовані на посилення застережень щодо тератогенного впливу ізотретиноїну, а також рекомендації щодо використання контрацепції перед початком терапії та необхідності тестування на вагітність.

Повна інформація про тератогенний ризик і суворі заходи для запобігання вагітності, що містяться в «Програмі профілактики вагітності», має бути надана всім пацієнтам, як чоловікам, так і жінкам репродуктивного віку (кожній жінці, яка може завагітніти).

Крім того, навчальні матеріали підвищують ризики, пов’язані з ізотретиноїном, включаючи можливі ризики для психічного здоров’я та сексуальної функції.

Захворювання шкіри та підшкірної тканини

У рідкісних випадках загострення акне спостерігається на початку терапії, зазвичай зникає через 7-10 днів без коригування дози препарату.

Слід уникати надмірного впливу сонячного світла або ультрафіолетових променів. Якщо потрібен захист від сонця, слід використовувати захисне обладнання з світловим фільтром не менше 15.

Глибока хімічна дермабразія та лазерне лікування не слід проводити під час лікування Роаккутаном® і протягом 5-6 місяців після лікування, оскільки існує високий ризик гіпертрофічних рубців у нетипових ділянках і, рідше, появи гіперпігментації та гіпопігментації в зонах лікування. Під час лікування Роаккутаном® і протягом 6 місяців після процедури епіляцію з нанесенням воску не слід проводити через ризик відшарування епідермісу.

Одночасне використання Роаккутану® з місцевими кератолітичними або ексфоліативними засобами для лікування акне слід уникати через можливе збільшення локального подразнення (див. розділ «Взаємодія з іншими препаратами та інші форми взаємодії»).

Пацієнтам, які отримують Роаккутан®, рекомендують використовувати зволожуючі мазі або креми для тіла, бальзами для губ на початку лікування, щоб зменшити сухість шкіри та губ.

У період після реєстрації вживання наркотиків були зафіксовані випадки важких шкірних реакцій (екссудативна багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). Оскільки ці випадки важко відрізнити від інших можливих шкірних реакцій (див. розділ 4.4), пацієнтів слід попереджати про симптоми цих захворювань і ретельно контролювати на предмет тяжких шкірних реакцій. Якщо підозрюють серйозні шкірні реакції, лікування ізотретиноїном слід припинити.

Алергічні реакції

Рідко повідомляють про анафілактичні реакції, іноді після застосування місцевого ретиноїду. Алергічні реакції на шкірі повідомляються рідко. Повідомлялися про серйозні випадки алергічного васкуліту кінцівок, часто з пурпурою (синці та червоні плями), а також нешкірними проявами. Серйозні алергічні реакції потребують перерви терапії та ретельного моніторингу стану пацієнта.

Захворювання очей

Сухість очей, прозорість рогівки, погіршення нічного зору та кератит зазвичай зникають після відміни препарату. Повідомлялося про випадки сухості ока, які не проходили після припинення терапії. У разі сухості слизової ока можна використовувати зволожуючу мазь для очей або штучні сльози. Якщо у вас непереносимість контактних лінз, під час лікування слід використовувати окуляри.

У деяких пацієнтів можливе зниження гостроти сутінкового зору, іноді це відбувається раптово (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами»). Якщо є скарги на зір, таких пацієнтів слід направити до офтальмолога та розглянути можливість припинення прийому препарату.

Порушення опорно-рухового апарату та сполучної тканини

У пацієнтів, які отримували ізотретиноїн, біль у м’язах і суглобах, підвищена кількість креатинфокінази в сироватці, особливо при інтенсивних фізичних навантаженнях (див. розділ 4.4). У деяких випадках це може перейти до рабдоміолізу, який може бути небезпечним для життя станом.

За кілька років після застосування Роаккутану для лікування дискератозів у дуже високих дозах відбулися зміни в кістках, зокрема передчасне закриття зон росту епіфізарних клітин, гіперестоз, кальцифікація зв’язок і сухожилля. Дози, тривалість лікування та загальна сумарна доза у цих пацієнтів зазвичай були вищими за рекомендовані для лікування акне.

Випадки сакроїїту були зафіксовані у пацієнтів, які отримували ізотретиноїн. Щоб відрізнити сакроїїт від інших причин болю в спині, пацієнтам із клінічними проявами сакроїту можуть знадобитися додаткові обстеження, включно з методами візуалізації, такими як МРТ. У випадках, зареєстрованих у період після виведення маркетингу, сакроїт регресував після припинення прийому Роаккутану та відповідного лікування.

Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія

Описано випадки доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії, деякі з яких були спричинені одночасним використанням тетрациклінів (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими ліками та інші типи взаємодій»). Симптоми доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії включають головний біль, нудоту та блювання, порушення зору та набряк соска зорового нерва. Пацієнтам, які розвивають доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію, слід негайно припинити прийом препарату.

Гепатобіліарні розлади

Рекомендується контролювати рівень печінкових ферментів перед лікуванням через місяць після початку лікування, а потім кожні 3 місяці, якщо немає клінічних показань для більш частого моніторингу. Було зафіксовано тимчасове та оборотне підвищення печінкових трансаміназ, у більшості випадків у межах нормальних значень, які під час лікування поверталися до початкових значень. Якщо рівень трансаміназ перевищує норму, необхідно знизити дозу препарату або скасувати її.

Порушення нирок

Порушення функції нирок або порушення нирок не впливає на фармакокінетику ізотретиноїну. Тому ізотретиноїн можуть приймати пацієнти з нирковою недостатністю. Однак рекомендується починати з низької дози та поступово титрувати до максимальної переносимої дози (див. розділ 4.4).

Метаболізм ліпідів

Рівень ліпідів у сироватці натще слід визначати (до лікування через місяць після початку, потім кожні 3 місяці, якщо клінічно не призначено для частішого моніторингу). Зазвичай підвищений рівень ліпідів у сироватці нормалізується після зниження дози або відміни препарату, а також під час дієти. Використання ізотретиноїну пов’язане з підвищенням рівня тригліцеридів. Ізотретиноїн слід припиняти при неконтрольованій гіперліпідемії або при симптомах панкреатиту. Підвищення рівня тригліцеридів понад 800 мг/дл або 9 ммоль/л може супроводжуватися розвитком гострого панкреатиту, що може призвести до смерті.

Розлади шлунково-кишкового тракту

Лікування ізотретиноїном може призвести до розвитку запальних захворювань кишечника (включно з регіональним ілеїтом). Пацієнти з тяжкою (геморагічною) діареєю повинні негайно припинити прийом препарату.

Групи високого ризику

Пацієнти з цукровим діабетом, ожирінням, алкоголізмом або порушеннями метаболізму жирів під час лікування ізотретиноїном можуть потребувати частішого моніторингу глюкози в сироватці та/або ліпідів. Підвищений рівень цукру натще та діагностика нових випадків цукрового діабету повідомляються за лікування ізотретиноїном.

Додаткові компоненти

Цей лікарський засіб містить 2-3,05 мг сорбітолу (E 420) у кожній капсулі по 10 мг.

Цей лікарський засіб містить 3,2-4,86 мг сорбітолу (E 420) у кожній капсулі по 20 мг.

Слід враховувати адитивний ефект супутніх лікарських засобів, що містять сорбітол (або фруктозу), та споживання сорбітолу (або лактози) у раціоні.

Вміст сорбітолу в пероральні лікарські засоби може впливати на біодоступність інших пероральніх ліків при одночасному використанні.

Використовуйте під час вагітності або лактації.

Вагітність

Вагітність є абсолютною протипоказанням до використання Роаккутану® (див. розділ «Протипоказання»). Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективну контрацепцію під час лікування та протягом місяця після нього. Якщо, незважаючи на запобіжні заходи, вагітність настає під час прийому Роаккутану® або протягом місяця після припинення лікування, існує дуже високий ризик тяжких і серйозних фетальних мальформацій.

Фетальні мальформації, пов’язані з ізотретиноїном, включають розлади центральної нервової системи (гідроцефалія, мальформації/аномалії мозочка, мікроцефалія), мальформації обличчя, розщілину піднебіння, зовнішні аномалії вуха (відсутність зовнішнього вуха, малий або відсутність зовнішнього слухового каналу), вади ока (мікрофтальмія), серцеві та судинні аномалії (конотрункальні вади серця, такі як тетралогія Фалло, транспозиція великих судин, дефекти перегородки),  аномалії тимуса та паращитоподібної залози. Крім того, ризик спонтанних викиднів зростає.

Якщо жінка, яка проходить лікування ізотретиноїном, завагітніє, терапію слід припинити, а для оцінки та консультації звернутися до спеціаліста з досвідом тератології.

Грудне вигодовування.

Через високу ліпофілність ізотретиноїну існує висока ймовірність його виділення в грудне молоко. Через можливі побічні ефекти у дитини, пов’язані з дією препарату через грудне молоко, використання Роаккутану® протипоказане для жінок, які годують груддю (див. розділ «Протипоказання»).

Родючість

Ізотретиноїн у терапевтичних дозах не впливає на кількість, рухливість і морфологію сперматозоїдів і не шкодить формуванню та розвитку ембріона чоловіками, які приймають ізотретиноїн.

Здатність впливати на швидкість реакції під час керування транспортними засобами або іншими механізмами.

Роаккутан® може впливати на здатність водити та керувати.

Під час лікування і рідко після нього у деяких пацієнтів спостерігалося зниження гостроти зору в сутінках (див. розділи «Побічні реакції», «Особливості використання»). Оскільки деякі люди раптово стикалися з цими явищами, пацієнтів слід інформувати про можливість цієї проблеми та попереджати бути обережними під час керування та роботою з іншою технікою.

Дуже рідко повідомляють про випадки сонливості, запаморочення, порушень зору. Пацієнтів слід попереджати, що якщо ці симптоми виникають, їм не слід керувати автомобілем, керувати іншим обладнанням або займатися діяльністю, яка може загрожувати їм чи іншим.

Дозування (позологія) та спосіб введення

Стандартна схема дозування.

Лікування ізотретиноїном слід призначати та проводити лише лікар, який має досвід застосування системних ретиноїдів для лікування тяжких акне та повністю усвідомлює ризики терапії ретиноїдами та вимоги до моніторингу пацієнтів.

Капсули приймають разом із прийомом їжі 1-2 рази на день.

Дорослі (включаючи підлітків і літніх людей). Лікування слід розпочати з дози 0,5 мг/кг/день. Терапевтична реакція на ізотретиноїд та деякі побічні реакції залежать від дози і варіюються від пацієнта до пацієнта. Тому під час лікування необхідна індивідуальна корекція дози. У більшості пацієнтів доза коливається від 0,5 до 1 мг/кг маси тіла на день.

Тривала ремісія та частота рецидивів більше пов’язані з загальною дозою, що призначена, ніж із тривалістю лікування або добовою дозою. Доведено, що при використанні курсової дози понад 120-150 мг/кг не можна очікувати додаткової користі. Зазвичай достатньо курсу лікування тривалістю 16-24 тижні для досягнення ремісії.

У більшості пацієнтів акне повністю зникає після одного курсу лікування. У разі серйозного рецидиву повторюйте курс лікування® Роаккутаном у тій самій добовій та курсовій дозі, що й перша. Оскільки стан може покращитися протягом 8 тижнів після завершення лікування, повторний курс слід призначати не раніше закінчення цього періоду.

Дозування у особливих випадках.

Пацієнти з порушеннями нирок. У пацієнтів із тяжкою нирковою вадою лікування слід починати з нижчої дози (наприклад, 10 мг/день), а потім підвищувати до 1 мг/кг/день або до максимально допустимої дози (див. розділ 4.4).

Пацієнти з непереносимістю. У пацієнтів, у яких розвивається тяжка непереносимість рекомендованої дози, лікування можна продовжувати у нижчій дозі. У такому випадку тривалість терапії буде довшою, а ризик рецидиву — вищим. Для досягнення максимальної ефективності слід використовувати дозу з високою переносністю.

Діти.

Роаккутан® не слід використовувати для лікування акне в допубертатальний період, препарат не рекомендується дітям віком до 12 років через відсутність даних про ефективність і безпеку.

Перед початком лікування ізотретиноїном у пацієнтів віком до 18 років двоє незалежних лікарів, які призначають лікарський засіб, повинні погодитися, що іншого відповідного ефективного лікування не існує (див. розділ 4.4).

Передозування

Ізотретиноїн є похідним вітаміну A. Хоча гостра токсичність ізотретиноїну низька, ознаки гіпервітамінозу A можуть з’являтися у разі ненавмисного передозування. Ці симптоми є оборотними і зникають без потреби в лікуванні.

Небажані наслідки

Деякі побічні ефекти ізотретиніну залежать від дози. Зазвичай побічні реакції є оборотними після коригування дози або відміни препарату, але деякі можуть зберігатися і після припинення лікування. Найпоширенішими симптомами при ізотретиноїні є сухість шкіри, слизових оболонок, включаючи губи (хейліт), носова порожнина (носові кровотечі), очі (кон’юнктивіт).

Для опису частоти побічних реакцій використовуються такі категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), рідкісні (≥ 1/1000, < 1/1000), дуже рідкісні (< 1/10000) та частота невідома (не можуть бути розраховані за наявними даними). У кожній групі частота та клас органних систем представлені у спадному порядку тяжкості.

Інфекції: дуже рідкісні — грампозитивні бактеріальні інфекції шкіри та слизових оболонок.

Захворювання крові та лімфатичної систем: дуже поширені – анемія, прискорення СО, тромбоцитопенія, тромбоцитоз; поширені – нейтропенія; дуже рідкісні – лімфаденопатія.

Порушення імунної системи: рідкісні алергічні шкірні реакції, анафілактичні реакції, реакції гіперчутливості.

Метаболічні порушення: дуже рідкісні – цукровий діабет, гіперурикемія.

Психіатричні розлади: рідкісні – схильність до агресії, тривожності, перепади настрою; дуже рідкісні – поведінкові розлади, психотичні розлади; частота невідома – депресія, підвищена депресія, самогубство, спроби самогубства, суїцидальні думки.

Розлади нервової системи: поширені – головний біль; дуже рідкісні – доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, судоми, сонливість, запаморочення.

Захворювання очей: дуже поширені – блефарит, кон’юнктивіт, сухість очей, подразнення очей; дуже рідко – розмитий зір, катаракта, порушення кольорового зору, непереносимість контактних лінз, непрозорість рогівки, зниження гостроти зору в сутінках, кератит, набряк соска зорового нерва (як прояв доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії), світлобоязь, порушення зору.

Порушення слуху та лабіринту: дуже рідкісні – порушення слуху.

Судинні захворювання: дуже рідкісні – васкуліт (наприклад, гранулематоз Вегенера, алергічний васкуліт).

Дихальні, грудні та середостінні захворювання: поширені — носові кровотечі, сухість з носа, назофарингіт; дуже рідкісні — бронхоспазм (особливо у пацієнтів з астмою), дисфонія.

Захворювання шлунково-кишкового тракту: дуже рідкісні – коліт, ілеїт, сухість у горлі, шлунково-кишкові кровотечі, геморагічна діарея, запальні захворювання кишечника, нудота, панкреатит. Також повідомлялися випадки тяжкої діареї (див. розділ 4.4).

Гепатобіліарні захворювання: дуже  поширені – підвищені трансамінази (див. розділ «Запобіжні заходи для використання»); дуже рідкісні – гепатити.

Захворювання шкіри та підшкірних тканин: дуже  поширені – хейліт, дерматит, суха шкіра, локалізоване лущення, свербід, еритематозний висип, травми шкіри (ризик пошкодження тертя); рідкісні – алопеції; дуже рідкісні – фульмінантні форми акне, загострення акне (гіперемія акне), еритема (обличчя), екзантема, порушення волосся, гірсутизм, оніходистрофія, пароніхія, фотосенсибілізація, піогенна гранулема, гіперпігментація шкіри; частота невідома – мультиформні еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Захворювання кісток, м’язів і сполучної тканини: дуже поширені — артралгія, міалгія, біль у спині (особливо у дітей та підлітків); дуже рідкісні — артрит, кальцифікація (кальцифікація зв’язок і сухожилля), передчасне закриття зон росту епіфізу, екзостоз, гіперестоз, зниження щільності кісток, тендиніт; частота невідома — рабдоміоліз, сакроїт.

Захворювання ниркової та сечової системи: дуже рідкісні – гломерулонефрит; частота невідома – уретрит.

Порушення репродуктивної системи та молочних залоз: частота невідома – сексуальна дисфункція, включно з еректильною дисфункцією та зниженим лібідо, гінекомастією, вульвовагінальною сухістю, оргазмічним розладом, гіпоестезією геніталій.

Загальні захворювання: дуже рідкісні – грануляція тканин (збільшення формування), втома.

Лабораторні показники: дуже поширені – гіпертригліцеридемія, зниження рівня високощільних ліпопротеїнів; поширені – гіперхолестеринемія, гіперглікемія, гематурія, протеїнурія; дуже рідко – підвищений рівень CPK у крові.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дозволяє контролювати співвідношення користі та ризику цього лікарського засобу. Медичні та фармацевтичні працівники, а також пацієнти або їхні юридичні представники повинні повідомляти про всі випадки підозрюваних побічних реакцій і низької ефективності лікарського засобу через автоматизовану систему інформації фармаконагляду за посиланням: https://aisf. Губернатор грудня UA.

Термін зберігання

3 роки.

Умови зберігання

Тримайте їх поза досяжністю дітей.

Зберігайте при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці, щоб захистити від вологи та світла.

Упаковка

10 капсул по 10 мг або 20 мг у PVC/PE/PVDC/алюмінієвій фольгі або PVC/PVDC/алюмінієвих фольгових пухирів. 3 пухирі в картонній коробці.

 

Виробник

F.Hoffmann-La Roche Ltd

Адреса

Wurmisweg, 4303 Kayseraugst, Швейцарія

Grensacherstraße 124, 4058 Базель, Швейцарія