Склад
активна речовина: івермектин;
1 г вершків містить івермектин 10 мг;
допоміжні речовини: гліцерин; ізопропілпальмітат; карбомерний сополімер типу B; диметикон 20 Cst; динатрій едетат; моногідрат лимонної кислоти; цетиловий спирт; стеарильний спирт; цетостеарильний ефір макроголу; сорбитан стеарат; метилпарагідроксибензоат (E 218); пропіл парагідроксибензоат (E 216); феноксиетанол; пропіленгліколь; олеїловий спирт; гідроксид натрію; очищена вода.
Форма дозування
Крем.
Основні фізичні та хімічні властивості: від білого до блідо-жовтого крему.
Фармакотерапевтична група
Дерматологічні засоби. Інші дерматологічні препарати.
ATX код D11A X22.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Івермектин належить до класу авермектинів. Авермектини мають протизапальний ефект, пригнічуючи вироблення запальних цитокінів, індукованих ліпополісахаридами. Протизапальні властивості івермектину при нанесенні на шкіру спостерігалися на тваринних моделях запалення шкіри. Івермектин також викликає смерть паразитів, головним чином шляхом селективного зв’язування з високою афінністю (афінністю) до глутамат-залежних хлоридних каналів, що містяться в нервових і м’язових клітинах безхребетних тварин. Точний механізм дії крему Solantra® при лікуванні запальних уражень розацеа невідомий, але він може бути пов’язаний із протизапальною дією івермектину, а також із загибеллю кліща демодексу, який, як повідомляється, є фактором запалення шкіри.
Клінічна ефективність і безпека
Два рандомізовані, подвійно сліпі, плацебо-контрольовані, ідентичні клінічні дослідження досліджували лікування запальних уражень розацеа кремом Solantra®, який наносили один раз на день перед сном. У дослідженні взяли участь 1 371 пацієнт віком від 18 років, при цьому крем Solantra® або плацебо наносили раз на день протягом 12 тижнів.
Лише 96% учасників були представниками кавказької раси, 67% — жінки. За 5-бальною шкалою Global Investigator Assessment (IGA) на початковому рівні 79% учасників були оцінені як помірні (IGA = 3) і 21% як тяжкі (IGA = 4).
Супутні первинні кінцеві точки ефективності в обох клінічних дослідженнях розглядалися як рівень успішності лікування на основі IGA (відсоток пацієнтів, оцінених як «чисті» або «майже чисті» на 12-му тижні дослідження) та частоти абсолютних змін кількості запальних уражень від початкового рівня. Шкала IGA базується на визначеннях, наведених у Таблиці 1.
Таблиця 1
Глобальна шкала оцінок дослідника (IGA)
| Ступінь | Лейбл | Клінічний опис |
| Чисто | 0 | Немає запальних уражень, еритеми немає. |
| Майже чисто | 1 | Маленьких папул і пустул дуже мало, еритема дуже слабка. |
| Легка вага | 2 | Одинарні маленькі папули/пустули, легка еритема. |
| Помірна | 3 | Кілька малих або великих папуль/пустул, помірна еритема. |
| Складно | 4 | Численні малі та/або великі папули/пустули, виразна еритема. |
Результати обох клінічних досліджень показали, що крем Solantra®, при нанесенні раз на день протягом 12 тижнів, значно кращий за плацебо за успішним лікуванням за шкалою IGA та абсолютними змінами кількості запальних уражень (p < 0,001, див. Таблицю 2).
Таблиця нижче узагальнює показники ефективності обох досліджень.
Таблиця 2
Результати продуктивності
| Параметри оцінки | Дослідження 1 | Дослідження 2 | ||
| Солантра® (N = 451) | Плацебо
(N = 232) |
Солантра® (N = 459) | Плацебо
(N = 229) |
|
| Глобальна оцінка дослідників | ||||
| Кількість (%) учасників, оцінених як «чисті» або «майже чисті» на 12-му тижні | 173
(38,4) |
27
(11,6) |
184
(40,1) |
43
(18,8) |
| Запальні ураження | ||||
| Середня кількість запальних уражень на початковому рівні | 31,0 | 30,5 | 33,3 | 32,2 |
| Середня кількість запальних уражень на 12-му тижні | 10,6 | 18,5 | 11,0 | 18,8 |
| Середня абсолютна зміна (% співвідношення) частоти запальних уражень на 12-му тижні порівняно з початковим рівнем | · 20,5
(-64,9) |
· 12,0
(-41,6) |
· 22,2
(-65,7) |
· 13,4
(-43,4) |
|
|
Крем Solantra був значно кращим за плацебо у відповідних первинних кінцевих точках ефективності, ефективність лікування почала відчуватися вже через 4 тижні (p < 0,05).®
Бал IGA використовувався для оцінки пацієнтів протягом 40-тижневого спостереження обох клінічних досліджень, і відсоток пацієнтів, які отримували крем Solantra® і отримали 0 або 1 бал за IGA, продовжував зростати до 52-го тижня. Рівень успішності (IGA = 0 або 1 бал) на 52-му тижні становив відповідно 71% і 76% у дослідженнях 1 та 2.
Ефективність і безпека цього лікарського засобу для лікування запальних уражень розацеа також вивчалися в рандомізованому, сліпому, активно контрольованому клінічному дослідженні. Дослідження було проведено серед 962 пацієнтів віком від 18 років, які отримували крем Solantra® один раз на день або крем з метронідазолом 7,5 мг/г двічі на день протягом 16 тижнів. У цьому дослідженні 99,7% учасників були білими, 65,2% — жінками; на початковому рівні 83,3% учасників оцінювалися як помірні (IGA = 3) і 16,7% як тяжкі (IGA = 4).
Результати цього дослідження показали, що крем Solantra® був значно кращим за крем з метронідазолом форми 7,5 мг/г за первинною кінцевою точкою ефективності (середньовідсоткова зміна частоти запальних уражень): після 16 тижнів лікування у 83,0% та 73,7% пацієнтів у групах івермектину та метронідазолу відповідно (p < 0,001). Користь крему Solantra® після 16 тижнів також є підтверджувався показником успішності ІГА, а також абсолютними змінами запальних уражень (вторинні кінцеві точки; p < 0,001).
Загалом близько 300 учасників віком від 65 років взяли участь у всіх клінічних випробуваннях цього препарату. Між літніми пацієнтами та учасниками віком від 18 до 65 років не було виявлено значущих відмінностей у ефективності та профілі безпеки.
Профіль безпеки, описаний у розділі «Побічні реакції», залишався стабільним при тривалому використанні, спостерігався при тривалих курсах лікування до одного року.
Лікування івермектином у поєднанні з доксицикліном у вигляді капсул з модифікованим вивільненням по 40 мг.
Клінічне дослідження ANSWER оцінювало відносну ефективність Solantra (ЕКЗ) у поєднанні з капсулою з модифікованим вивільненням доксицикліну 40 мг (DPM) порівняно з ЕКЗ у комбінації з плацебо (PBO) при лікуванні тяжкої розацеа. Це було 12-тижневе рандомізоване, сліпе контрольоване дослідження за участю 273 чоловіків і жінок віком ≥ 18 років з 20–70 запальними ураженнями (папул і пустули) обличчя та балом IGA = 4.
Основною кінцевою точкою ефективності було зміна кількості запальних уражень на 12-му тижні у відсотках від початкового рівня. У пацієнтів групи ЕКЗ+ДМР спостерігалося значно вище середньовідсоткове зниження кількості запальних уражень порівняно з пацієнтами групи IVM+PBO (середнє ± стандартне відхилення: -80,29 ± 21,65% проти -73,56 ± 30,52%; p=0,032).
Діти
Європейське агентство з ліків відмовилося надавати результати досліджень крему Solantra® у всіх підгрупах педіатричної популяції з папульно-пустулярною розацеєю.
Фармакокінетика.
Всмоктування
Абсорбція івермектину з Solantra® Cream була оцінена в клінічному дослідженні у дорослих учасників із тяжкою папульно-пустулярною розацеа за умов максимального активного використання. У стаціонарному стані (після 2 тижнів лікування) найвища середня концентрація івермектину в плазмі (± середнє відхилення) була досягнута протягом 10 ± 8 годин після прийому (Cmax 2,1 ± 1,0 нг/мл, діапазон 0,7−4,0 нг/мл), а найвища середня (± середнє відхилення) AUC0-24h становила 36 ± 16 нг/мл (діапазон: 14−75 нг/мл). Це спостерігається після двох тижнів лікування. У стаціонарному стані системний рівень впливу івермектину (AUC0-24h 36 ± 16 nhC/mL) був нижчим за рівень впливу після одноразової пероральної дози івермектину 6 мг у здорових добровольців (AUC0-24 год 134 ± 66 hh/mL).
Поширення
У дослідженні in vitro було доведено, що івермектин зв’язується понад 99% із білками плазми, переважно з людським сироватковим альбуміном. Значного зв’язування івермектину з еритроцитами не спостерігалося.
Метаболізм
Дослідження in vitro із використанням мікросом людської печінки та рекомбінантних ферментів CYP450 показали, що івермектин метаболізується переважно ферментами CYP3A4.
У дослідженнях in vitro було виявлено, що івермектин не блокує ізоферменти цитохрому P450 1A2, 2A6, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 3A4, 4A11 та 2E1. У культурах гепатоцитів людини івермектин не індукує експресію ферментів CYP450 (1A2, 2B6, 2C9 і 3A4).
У клінічному фармакокінетичному дослідженні, що максимізувало використання івермектину, було ідентифіковано два основні метаболіти, які додатково вивчені у клінічних дослідженнях фази 2 (3”-диметилеремектин і 4α-гідроксиівермектин). а AUC), який досягався у стаціонарному стані, був значно нижчим, ніж після перорального введення івермектину.
Випуск
У клінічному фармакокінетичному дослідженні з максимальним використанням івермектину у пацієнтів, які застосовували препарат до шкіри один раз на день протягом 28 днів, термінальний період напіввиведення становив у середньому 6 днів (середній час 145 годин, діапазон 92−238 годин). ®
Дані про доклінічну безпеку
У повторних дослідженнях на тваринах протягом 9 місяців із застосуванням крему івермектину 10 мг/г на шкіру не було виявлено токсичних ефектів чи проявів локальної токсичності при системному впливі на рівні, що спостерігався під час клінічного застосування.
Експерименти in vitro та in vivo івермектин не продемонстрував генотоксичних ефектів. У дворічному дослідженні канцерогенності не було виявлено збільшення частоти розвитку пухлини при нанесенні івермектинового крему в дозі 10 мг/г на шкіру тварини.
У дослідженнях репродуктивної токсичності після перорального прийому івермектину виявлено тератогенні ефекти у щурів (розщілина піднебіння) та кроликів (кривизна зап’ястя) при введенні у високих дозах (межа впливу NOAEL була щонайменше у 70 разів вищою, ніж у клінічному застосуванні).
Неонатальна токсичність у дослідженнях на тваринах перорально була зумовлена не внутрішньоматковим впливом, а післяпологовим впливом через грудне молоко, що призвело до високих концентрацій івермектину в тканинах мозку та плазмі потомства. Крем івермектину 10 мг/г викликав подразнення шкіри, сенсибілізацію та фотосенсибілізацію у тварин, але не викликав фототоксичних ефектів.
Оцінка екологічних ризиків (ESM)
Івермектин є надзвичайно токсичним для безхребетних тварин, а також виявлено ризик для водного середовища, осадових порід і наземного середовища. Слід дотримуватися відповідних заходів безпеки, щоб запобігти забрудненню навколишнього середовища, особливо водного середовища.
Показання
Для місцевого лікування запальних уражень, спричинених розацеа (папульно-пустулярна форма) у дорослих пацієнтів.
Протипоказання
Гіперчутливість до активного інгредієнта або до будь-яких додаткових компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші типи взаємодій
Жодних досліджень взаємодії лікарських засобів не проводилося.
Одночасне використання крему Solantra® з іншими препаратами для місцевого або системного лікування розацеа не було досліджено.
Дослідження in vitro показали, що івермектин метаболізується переважно ферментом CYP3A4. Тому івермектин слід застосовувати з обережністю одночасно з потужними інгібіторами CYP3A4, оскільки експозиція плазми може бути значно збільшена.
Особливості використання
Пацієнти можуть відчувати тимчасове загострення розацеа через загибель кліщів роду Demodex, яка зазвичай минає протягом 1 тижня за продовження лікування.
У разі серйозного погіршення стану пацієнта з розвитком вираженої шкірної реакції лікування слід припинити.
Вплив крему Solantra у пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки не досліджувався.®
Цей препарат містить:
- цетиловий та стеарильний спирт, які можуть викликати місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит);
- метилпарагідроксибензоат (E 218) та пропіл парагідроксибензоат (E 216), які можуть викликати алергічні реакції (можливо з затримкою);
- Пропіленгліколь, який може викликати подразнення шкіри.
Використовуйте це для вагітних або годуючих грудей.
Вагітність
Дослідження репродуктивної токсичності пероральним івермектином показали, що івермектин має тератогенний ефект у тварин, однак через низький системний вплив речовини після застосування у рекомендованій дозі ймовірність пошкодження людських ембріонів низька. Крем Solantra® не рекомендується використовувати під час вагітності.
Грудне вигодовування
Після перорального введення івермектин виводиться у низьких концентраціях у грудному молоці людини. Виділення в грудне молоко після нанесення місцевого застосування не досліджувалося. Наявні фармакокінетичні/токсикологічні дані у тварин також свідчать про виділення івермектину з людського молока. Ризик для немовляти під час грудного вигодовування не можна виключати. Потрібно прийняти рішення: припинити грудне вигодовування або припинити/припинити лікування кремом Solantra®, зважуючи користь грудного вигодовування для дитини та користь лікування для жінки.
Репродуктивна функція
Інформації про вплив івермектину на репродуктивну функцію людини немає. У тварин під час лікування івермектином не спостерігалося жодного впливу на спарювання чи фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції під час керування транспортними засобами або іншими механізмами.
Solantra® Cream не має або майже не впливає на здатність керувати та користуватися іншими машинами.
Дозування (позологія) та спосіб введення
Дозування
Препарат слід використовувати один раз на день протягом усього процесу лікування, але не довше 4 місяців. Курс лікування можна повторити.
Solantra® Cream може використовуватися як монотерапія або як частина комбінованого лікування.
Якщо після 3 місяців покращення не спостерігається, лікування слід припинити.
Вибрані групи пацієнтів
Порушення функції нирок
Немає потреби коригувати дозування.
Порушення функції печінки
Використовуйте з обережністю у пацієнтів із тяжкими порушеннями печінки.
Літні пацієнти
Для літніх пацієнтів корекція дози не потрібна.
Метод управління
Крем Solantra® використовується лише на шкірі обличчя.
Нанесіть невелику кількість (приблизно розміром з горошину) на шкіру кожної з п’яти ділянок обличчя: лоб, підборіддя, ніс і обидві щоки. Нанесіть тонкий шар продукту на шкіру всього обличчя, уникаючи очей, губ і слизових оболонк.
Після використання цього препарату слід помити руки.
Косметику можна наносити лише після висихання крему.
Діти.
Безпека та ефективність крему Solantra® у дітей віком до 18 років не вивчалися. Даних немає.
Передозування
Випадків передозування кремом Solantra не зафіксовано.®
При випадковому або значному контакті людини з невідомими кількостями ветеринарних препаратів івермектину, при вживанні, вдиханні, ін’єкції або контакті з поверхнею тіла, найчастіше повідомляють про такі побічні реакції: висип, набряк, головний біль, запаморочення, астенія, нудота, блювання та діарея. Інші побічні реакції включають: судоми, напади, задишку, біль у животі, парестезію, кропив’янку та контактний дерматит.
У разі випадкового прийому препарату проводиться підтримуюча терапія, яка, за наявності, може включати парентеральне введення рідин і електролітів, респіраторну підтримку (за потреби кисень і механічну вентиляцію), а також вазопресорні препарати за наявності клінічно значущої гіпотензії. За потреби, щоб запобігти всмоктуваній речовині, якнайшвидше проводять штучну блювання та/або промивання шлунка, застосовують проносні та вживають інші заходи, характерні для отруєння.
Небажані наслідки
Найпоширенішими побічними реакціями були печіння шкіри, подразнення шкіри, свербіж і сухість шкіри. Частота цих реакцій становила ≤ 1% пацієнтів, які використовували цей препарат під час клінічних випробувань.
Зазвичай ці побічні реакції мають легку або помірну тяжкість і зазвичай зменшуються з подальшим лікуванням.
Клінічно значущої різниці у профілі безпеки цього лікарського засобу не виявлено у пацієнтів віком від 18 до 65 років та старше 65 років.
Побічні реакції, зафіксовані в клінічних дослідженнях, класифікуються за класами органів системи та частотою виникнення у такі категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100 до < 1/10), рідкісні (≥ 1/1000 до < 1/100), рідкісні (≥ 1/1000 до < 1/1000), дуже рідкісні (< 1/10000), частота невідома (не визначені за наявними даними) (див. таблицю 3).
Таблиця 3
Побічні реакції
| Клас органних систем | Частота | Побічні реакції |
| Захворювання шкіри та підшкірної тканини | Часто | Печіння на шкірі |
| Надзвичайно | Подразнення шкіри, свербіж, сухість шкіри, загострення розацеа* | |
| Частота невідома | Еритема, контактний дерматит (алергічний або спричинений подразненням), набряк обличчя | |
| Лабораторні дослідження | Частота невідома | Підвищені трансамінази* |
* Дані отримані після реєстрації.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу контролювати співвідношення користі та ризику від використання цього лікарського засобу. Медичні та фармацевтичні фахівці, а також пацієнти або їхні юридичні представники повинні бути поінформовані про всі випадки підозрюваних побічних реакцій та недостатньої ефективності лікарського засобу через Автоматизовану систему інформації про фармаконагляд Посилання: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін зберігання
2 роки.
Після першого відкриття пробірки препарат придатний для використання протягом 6 місяців.
Умови зберігання
Він не потребує особливих умов зберігання. Тримайте їх поза досяжністю дітей.
Упаковка
30 г на трубку; Одна тюбик у картонній коробці.
Виробник
ЛАБОРАТОРІЯ ГАЛЬДЕРМА.
Місце розташування виробника та адреса його бізнесу.
З Mondesir 74540 АЛЬБІ-СЮР-ШЕРАН, Франція.