Склад

активна речовина: сульфаналімід;

1 таблетка містить сульфонамід 300 мг;

Додаткові речовини: картопляний крохмаль, повідон, колоїдний безводний діоксид кремнію, стеаринова кислота.

Форма дозування

Планшети.

Основні фізичні та хімічні властивості: білі таблички, плоска циліндрична форма, з тирсою та фасом.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Короткодіючі сульфаналіміди. Код ATC J01E B06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Стрептоцид, як і інші сульфаналіміди, порушує формування факторів росту в мікроорганізмах — фолієвої кислоти, дігідрофолієвої кислоти та інших сполук, що містять параамінобензойну кислоту у своїй молекулі. Оскільки його структура близька до стрептоциду, останній, як конкурентний антагоніст згаданої кислоти, входить до метаболічного ланцюга мікроорганізмів і порушує метаболічні процеси, що призводить до бактеріостатичного ефекту. Препарат належить до короткодіючих сульфаналімідів. Стрептоцид має бактеріостатичний ефект проти стрептококів, менінгококів, пневмококів, гонококів, Escherichia coli, токсоплазмозу та малярії. За ефективністю він значно поступається сучасним антибіотикам. Наразі багато штамів мікроорганізмів, особливо лікарняні, стійкі до стрептоциду.

Активність стрептоциду зростає в лужному середовищі.

Ентерококи, Pseudomonas aeruginosa, анаероби нечутливі до стрептоциду.

Фармакокінетика.

При прийомі перорально препарат швидко засвоюється: максимальна концентрація стрептоциду в крові спостерігається через 1-2 години, а через 4 години препарат виявляється у спинномозковій рідині. Зниження максимальної концентрації крові на 50% спостерігається менш ніж за 8 годин. Близько 95% препарату виводиться нирками.

Показання

Інфекційні та запальні захворювання, спричинені лікочутливими мікроорганізмами: інфекційні захворювання шкіри та слизових оболонок (рани, виразки, пролежня), ентероколіт, пієліт, цистит.

Протипоказання

• Індивідуальна чутливість до сульфаналімідів, сульфонів та інших компонентів лікарського засобу; анамнез тяжких токсично-алергічних реакцій на сульфаналіміди;
• нефроз, нефрит;
• хвороба Грейвса;
• гострий гепатит;
• інгібування гемопоезу кісткового мозку;
• порушення нирок та/або печінки;
• декомпенсована хронічна серцева недостатність;
• вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, порфірії;
• Захворювання гемопоетичної системи: анемія, лейкопенія;
• гіпертиреоз;
• Азотемія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

З одночасним використанням:

• з нестероїдними протизапальними препаратами, сульфонілмочовини, антитромботичними препаратами, антагоністами вітаміну К — дія цих препаратів посилюється;
• З фолієвою кислотою, бактеріцидними антибіотиками (включно з пеніцилінами, цефалоспоринами) ефективність сульфонамідів знижується;
• бактеріцидними антибіотиками, оральними контрацептивами — дія цих препаратів зменшується;
• з ПАС і барбітуратами — активність сульфаналімідів зростає;
• Похідні піразолону, індометацин і саліцилати підвищують активність і токсичність сульфонамідів;
• метотрексат і дифенін підвищують токсичність сульфаналімідів;
• З еритроміцином, лінкоміцином, тетрацикліном — антибактеріальна активність взаємно посилюється, спектр дії розширюється;
• З похідними рифампіцину, стрептоміцину, мономіцину, канаміцину, гентаміцину, оксихіноліну (нітроксолін) — антибактеріальний ефект препаратів не змінюється;
• з налідиксиновою кислотою (невіграмон) — іноді спостерігається антагонізм;
• з хлорамфеніколом, нітрофуранами — загальний ефект зменшується;
• Препарати, що містять ефіри параамінобензойної кислоти (новокаїн, анестезин, дикаїн), інактивують антибактеріальну активність сульфонамідів.

Сульфоналіміди не слід призначати одночасно з гексаметилентетраміном (уротропін), антидіабетичними препаратами (похідні сульфонілусечовини), дифеніном, неодикумарином та іншими непрямими антикоагулянтами.

Стрептоцид може посилювати дію та/або токсичність метотрексату, витісняючи його з зв’язування білків та/або порушуючи метаболізм.

Одночасне використання з іншими препаратами, які викликають депресію кісткового мозку, гемоліз, гепатотоксичні ефекти, може спричиняти ризик токсичних ефектів.

Одночасне використання з метенаміном (уротропін) не рекомендується через підвищений ризик кристалярії в кислій сечі.

Фенілбутазон (бутадіон), саліцитати та індометацин можуть витісняти сульфаналіміди з зв’язування білків у плазмі, тим самим підвищуючи їхню концентрацію в крові. При використанні разом із парааміносаліциловою кислотою та барбітуратами активність сульфаналімідів зростає; При прийомі хлорамфеніколу підвищується ризик розвитку агранулоцитозу.

Особливості використання

Під час лікування стрептоцидом необхідно систематично контролювати функцію нирок і периферичні параметри крові, рівень глюкози в крові.

У разі тривалого лікування препаратом необхідно періодично проводити аналізи крові (біохімічні та загальні аналізи крові). Призначення препарату в недостатніх дозах або дострокове припинення прийому може підвищити стійкість мікроорганізмів до сульфонамідів.

Сульфаналіміди не слід використовувати для лікування інфекцій, спричинених бета-гемолітичним стрептококом групи А, оскільки вони не спричиняють його знищення і, відповідно, не можуть запобігти ускладненням, таким як ревматизм і гломерулонефрит.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю, захворюваннями печінки та порушенням функції нирок. При нирковій недостатності можливе накопичення сульфонаміду та його метаболітів в організмі, що може призвести до розвитку токсичного ефекту.

Стрептоцид-Дарниця слід призначати з обережністю пацієнтам із тяжкими алергічними захворюваннями або бронхіальною астмою, а також захворюваннями кров’яної системи. Якщо з’являються ознаки реакції на гіперчутливість, препарат слід припинити.

Сульфоналіміди, включаючи стрептоциди, слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із цукровим діабетом, оскільки сульфаналіміди можуть впливати на рівень цукру в крові. Високі дози сульфонамідів мають гіпоглікемічний ефект.

Оскільки сульфонаміди є бактеріостатичними, а не бактеріцидними препаратами, необхідний повний курс терапії для запобігання рецидиву інфекції та розвитку резистентних форм мікроорганізмів.

З огляду на схожість хімічної структури, сульфаналіміди не слід використовувати людям із підвищеною чутливістю до фуросеміду, тіазидних діуретиків, інгібіторів карбонангідрази та похідних сульфонілмочевини.

Пацієнтам потрібно пити достатньо рідини, щоб запобігти кристалярії та уролітіазу.

У літніх людей підвищений ризик розвитку тяжких несприятливих шкірних реакцій, інгібування гемопоезу, тромбоцитопенічної пурпури (останнє — особливо у поєднанні з тіазидними діуретиками).

Пацієнтів віком понад 65 років слід уникати через підвищений ризик тяжких побічних реакцій.

Рекомендується уникати впливу прямого сонячного світла та штучного ультрафіолетового випромінювання через потенціал фотосенсибілізації при використанні сульфонамідів.

Під час лікування необхідно дотримуватися режиму дозування, застосовувати рекомендовану дозу з інтервалом у 24 години та не пропускати дози. Якщо доза пропущена, не подвоюйте наступну.

Якщо симптоми хвороби не починають зникати або, навпаки, погіршується здоров’я або виникають побічні явища, необхідно призупинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем щодо подальшого застосування.

Вагітність і лактація.

Препарат протипоказаний під час вагітності або лактації.

Якщо необхідно використовувати препарат, грудне вигодовування слід припинити.

Впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Немає інформації про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами.

Поки індивідуальна реакція на препарат не буде з’ясована, необхідно утримуватися від керування транспортними засобами або іншими механізмами, оскільки під час лікування сульфонамідами можливі такі побічні реакції нервової системи, як запаморочення, судоми, атаксія, сонливість, депресія, психоз.

Дозування (позологія) та спосіб введення

Приймайте перорально з їжею або після, запиваючи 150-200 мл води. Одна доза для дорослих і дітей старше 12 років становить 600 мг – 1,2 г, добова доза — 3-6 г.

Діти віком від 3 до 6 років — 300 мг на одну дозу, від 6 до 12 років — 300-600 мг на одну дозу. Частота введення для дітей становить 4-6 разів на день.

Тривалість лікування визначається індивідуально і залежить від тяжкості та перебігу хвороби, локалізації процесу та ефективності терапії.

Вищі дози для дорослих: одноразова доза – 2 г, добова доза – 7 г.

Максимальна добова доза для дітей становить 900 мг – 2,4 г.

Діти.

Препарат використовується у дітей віком понад 3 роки.

Передозування

Можливе збільшення проявів побічних ефектів.

У разі передозування можуть виникати анорексія (відсутність апетиту), нудота, блювання, біль, схожий на коліки, головний біль, сонливість, запаморочення, непритомність. При тривалому використанні можливі лихоманка, гематурія, кристалярія, ціаноз, тахікардія, парестезії, діарея, холестаз, ниркова недостатність з анурією, токсичний гепатит, лейкопенія, агранулоцитоз.

Лікування. У разі передозування рекомендується проконсультуватися з лікарем. Перед надання медичної допомоги слід промити шлунок 2% розчином бікарбонату натрію та взяти суспензію активованого вугілля або інших ентеросорбентів.

Небажані наслідки

Захворювання крові та лімфатичної системи: лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, тромбоцитопенія, гіпротромінемія, еозинофіль, гемолітична анемія з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Серцево-судинні розлади: тахікардія, міокардит.

Розлади нервової системи: головний біль, неврологічні реакції, включно з асептичним менінгітом, атаксія, легка внутрішньочерепна гіпотонія, судоми, запаморочення, сонливість/безсоння, втома, депресія, периферичні або зорові нейропатії, порушення зору, психози, депресія, парестезії.

Порушення дихальної системи: легеневі інфільтрати, фіброзний альвеоліт.

Розлади шлунково-кишкового тракту: спрага, сухість у роті, диспептичні симптоми, нудота, блювання, діарея, анорексія, панкреатит, псевдомембранозний коліт.

Порушення гепатобіліарної системи: підвищена активність печінкових ферментів (ALT, AST, лужна фосфатаза), холестатичний гепатит, гепатонекроз, гепатомегалія, жовтяниця, холестаз.

Порушення сечової системи: зміна кольору сечі (насичений жовто-коричневий колір), кристалірія з кислою реакцією сечі; можливі нефротоксичні реакції: інтерстиціальний нефрит, трубчастий некроз, ниркова недостатність, гематурія, нирковий шок з анурією.

Захворювання шкіри та підшкірної тканини: гіперемія шкіри, висипи на шкірі (включно з еритематно-плоскоклітинною, папульною), свербіж, кропив’янка, алергічний дерматит, фотосенсибілізація, ексфоліативний дерматит, вузловий еритем, ціаноз.

Порушення імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, системний червоний вовчак, сироватковий синдром, анафілактичні реакції, ангионабряк, нежить.

Загальні розлади: наркотична лихоманка, біль у правому гіпохондрії та нижній частині спини.

Інше:  утруднене дихання, вузловий периартеріїт, гіпотиреоз, гіпоглікемія.

Термін зберігання

5 років.

Не використовуйте препарат після терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігайте в оригінальній упаковці при температурі не більше 25 °C. Тримайте поза досяжністю дітей.

Упаковка

10 таблеток у блістерній упаковці, 1 блістерна упаковка в пачці; 10 таблеток у пухирях..

Виробник

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».