Склад

Активні інгредієнти: гідрохлорид толперизону, гідрохлорид лідокаїну;

1 мл розчину містить: гідрохлорид толперизону – 100 мг, гідрохлорид лідокаїну – 2,5 мг;

Додаткові компоненти: метилпарабен (E 218), діетиленгліколь моноетилефір, розчин 0,1 M

Соляна кислота, вода для ін’єкції.

Форма дозування

Розчин для ін’єкції.

Основні фізичні та хімічні властивості: прозора, безбарвна або зеленувата рідина.

Фармакотерапевтична група

Міорелаксанти з центральним механізмом дії.

Код ATX M0ZV X04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Толперизон є центральним м’язовим релаксантом. Механізм дії толперизону не повністю вивчений.

Він має високу спорідненість із нервовою тканиною, досягаючи найвищих концентрацій у стовбурі мозку, спинному мозку та периферичній нервовій системі.

Найважливішим ефектом толперизону є його гальмівна дія на рефлекторний шлях спинномозкового рефлексу. Ймовірно, цей ефект разом із гальмуванням вниз визначає терапевтичну користь толперизону.

Хімічна структура толперизону подібна до структури лідокаїну. Як і лідокаїн, він має стабілізуючий ефект мембрани та знижує електричну збудливість моторних нейронів і первинних аферентних волокон. Дозозалежний толперизон пригнічує активність потенційно залежних натрієвих каналів. Відповідно, амплітуда та частота потенціалу дії зменшуються.

Доведено інгібуючий ефект на потенційно залежні кальцієві канали. Існує гіпотеза, що окрім стабілізації мембрани, толперизон може також пригнічувати вивільнення нейромедіатора.

На додачу, толперизон має слабкі властивості альфа-адренергичних антагоністів і має антимускариновий ефект.

Клінічна ефективність і безпека

Ефективність толперизону у лікуванні м’язових спазмів після інсульту доведена.

У рандомізованому, подвійно сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні у 120 пацієнтів із м’язовим спазмом після інсульту лікування толперизоном показало значне зниження спастичності Ешворта, що було основною метою. Згідно з загальною оцінкою ефективності лікаря та дослідників, толперизон був вищим за плацебо (p <0,001). Середнє покращення за шкалою Ешворта становило 32% у загальній популяції пацієнтів, яким призначили лікувальний препарат (ITT), і 42% у підгрупі пацієнтів, які отримували толперизон у дозі 300-450 мг/день. При оцінці ефективності функціональних тестів ефективність толперизону також була вищою, ніж плацебо, але статистично ці відмінності були незначними.

У рандомізованому, подвійно сліпому порівняльному дослідженні за участю 48 пацієнтів із ушкодженнями мозку ефективність толперизону за індексом Бартеля була порівнянна з баклофеном. Водночас толперизон перевершував баклофен у покращенні шкали моторного рейтингу Ріверміда (RMAS).

Дані про ефективність толперизону у підвищенні тонусу м’язів у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухової системи, окрім м’язових спазмів після інсульту, суперечливі. Деякі дослідження показали позитивні результати на деяких тестах, тоді як інші не показали жодної користі від толперизону при таких станах.

Профіль безпеки толперизону базується на даних клінічних досліджень із пацієнтами з підвищеним тонусом м’язів різних етіологій, а також на даних із спонтанних повідомлень про побічні реакції.

Фармакокінетика.

Він проходить інтенсивний метаболізм у печінці та нирках. Він виводиться нирками, понад 99% у вигляді метаболітів. Фармакологічна активність метаболітів невідома. При внутрішньовенному введенні період напіврозпаду становить приблизно 1,5 години.

Дані про доклінічну безпеку

На основі даних доклінічних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності повторного використання, генотоксичності, токсичного впливу на репродуктивну функцію, конкретного ризику для людини не виявлено.

Ефекти в доклінічних дослідженнях спостерігалися лише при дозах, значно вищих за максимально допустимі людські дози, що свідчить про малу релевантність для клінічного застосування.

У щурів і кроликів ембріотоксичні зміни спостерігалися при вводженні препарату перорально у дозах 500 мг/кг маси тіла та 250 мг/кг відповідно. Однак ці дози у багато разів перевищують рекомендовані терапевтичні дози для людей.

Показання

Спастичність м’язів, включаючи спастичність після інсульту, у випадках, коли обраний метод — ін’єкційна форма.

Протипоказання

• Гіперчутливість до активних речовин або еперизону, хімічного складу, схожого за хімічним складом на толперизон, а також до будь-яких додаткових речовин і інших амідних місцевих анестетиків.
• Міастенія гравіс.
• Період грудного вигодовування.
• Дитинство.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші типи взаємодій

Фармакокінетичні дослідження взаємодій препаратів із декстрометорфоном, субстратом CYP2D6, показали, що одночасне введення толперизону підвищує концентрацію в плазмі препаратів, які переважно метаболізуються цитохромом CYP2D6, зокрема тіоридазину, толтеродину, венлафаксину, атомоксетину, дезипраміну, декстрометорфану, метопрололу, небівололу, перфеназину.

Дослідження in vitro  не показали значного інгібування або індукції інших ізоферментів CYP (CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP1A2, CYP3A4) у мікросомах печінки та людських гепатоцитах.

При одночасному прийомі з іншими субстратами CYP2D6 та/або іншими препаратами, очікується, що вплив толперизону не збільшиться через різноманітність шляхів метаболізму толперизону.

Хоча толперизон є центральним препаратом, ймовірність розвитку седативного ефекту при його використанні низька. У разі одночасного застосування з іншими центральнодіючими міорелаксантами слід розглянути можливість зменшення дози толперизону.

Толперизон посилює дію ніфлумової кислоти, тому при одночасному прийомі з толперизоном рекомендується зменшувати дозу ніфлумової кислоти, а також інших НПЗП.

Особливості використання

Ін’єкційну форму препарату не слід призначати дітям.

Реакції гіперчутливості.

Під час післямаркетингового контролю толперизону найчастіше повідомляли про реакції гіперчутливості. Їхня тяжкість варіюється від легких шкірних реакцій до тяжких системних реакцій, включно з анафілактичним шоком. Симптоми реакцій на гіперчутливість можуть включати еритему, висип, кропив’янку, ліжечку, ангіотез, тахікардію, гіпотонію або задишку.

Жінки з гіперчутливістю до інших препаратів або з історією алергічних захворювань мають вищий ризик реакцій гіперчутливості при прийомі толперизону.

Пацієнти повинні знати про можливу наявність алергій. Якщо з’являються симптоми алергії, слід припинити прийом толперизону і негайно звернутися за медичною допомогою.

Після епізоду гіперчутливості до толперизону препарат не слід перейменовувати.

Препарат містить лідокаїн, тому у разі відомої гіперчутливості до лідокаїну, а також до інших амідних місцевих анестетиків, Токкату для ін’єкцій не слід застосовувати через можливу алергічну перехресну реакцію.

Препарат містить метилпарабен (E 218), який може викликати алергічні реакції (можливо затримані) і, у рідкісних випадках, бронхоспазм.

Використовуйте під час вагітності або грудного вигодовування.

Згідно з дослідженнями на тваринах, толперизон не має тератогенного ефекту.

Через відсутність значних клінічних даних щодо використання цього препарату Токкату не слід використовувати під час вагітності.

Оскільки невідомо, чи переходить толперизон у грудне молоко, використання токати під час грудного вигодовування протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції під час керування транспортними засобами або іншою технікою.

З огляду на можливість розвитку симптомів, таких як запаморочення, сонливість, порушення уваги, епілепсія, розмитий зір, препарат слід використовувати обережно під час керування або при роботі з іншими механізмами.

Метод введення та дозування

Лише для парентеральної адміністрації.

Використовуйте лише для дорослих. Препарат слід вводити внутрішньом’язово: 100 мг двічі на день або повільно внутрішньовенно, 100 мг один раз на день.

Розчин для ін’єкцій не слід використовувати дітям.

Тривалість лікування визначається лікарем залежно від характеру перебігу хвороби та ефективності лікування.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Досвід застосування препарату у пацієнтів із нирковим ушкодженням обмежений, і спостерігається вища частота побічних ефектів у таких пацієнтів. У цьому контексті, у разі помірного ураження нирок, рекомендується індивідуальна доза з ретельним контролем стану пацієнта та функції нирок. У разі тяжкого ураження нирок не рекомендується призначати толперизон.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Досвід застосування препарату у пацієнтів із ушкодженнями печінки обмежений, і спостерігається вища частота побічних ефектів у таких пацієнтів. У цьому контексті при помірному ураженні печінки рекомендується титрування індивідуальної дози з ретельним моніторингом стану пацієнта та функції печінки. При тяжкому ураженні печінки не рекомендується призначати толперизон.

Діти. Розчин для ін’єкцій токати не слід використовувати дітям.

Передозування

Даних про передозування толперизоном недостатньо.

Симптоми передозування можуть включати переважно сонливість, шлунково-кишкові прояви (нудота, блювання, епігастральний біль), тахікардію, гіпертонію, брадикінезію та запаморочення. У важких випадках повідомлялися судоми та кома.

Спеціального протиотрути для толперизону немає. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

Небажані наслідки

Побічні реакції наведені за класом органної системи відповідно до Медичного словника регуляторної активності MedDRA за частотними визначеннями MedDRA: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, <1/10), рідкісні (≥ 1/1000, < 1/100), рідкісні (≥ 1/1000, <1/100), дуже рідкісні (<1/1000), частота невідомі (не визначені за наявними даними).

Згідно з післямаркетинговими спостереженнями, приблизно 50-60% побічних реакцій, пов’язаних із толперизоном, пов’язані з гіперчутливістю. Більшість цих реакцій не були серйозними і зникали самі по собі. У рідкісних випадках виникають загрозливі для життя реакції гіперчутливості.

Класи органних систем	Поширені (≥1/100, <1/10)	Надзвичайно (≥1/1000, <1/100)	Рідкісні (≥1/10000, <1/1000)	Дуже рідкісно (<1/10000)
Захворювання крові та лімфатичної системи				Анемія, лімфаденопатія
Порушення імунної системи			Реакція гіперчутливості Анафілактична реакція	Анафілактичний шок
Харчові та метаболічні розлади		Анорексія		Підвищена спрага
Психічні розлади		Безсоння Порушення сну	Зниження активності Депресія	Сором
Розлади нервової системи		Головний біль Запаморочення Сон	Розлади уваги Струс мозку Судоми Гіпоезезія Парестезія Млявість (підвищена сонливість)
Порушення зору			Порушення зору
Порушення слуху та рівноваги			Дзвін у вухах Запаморочення (запаморочення)
Серцеві захворювання			Стенокардія пектора Тахікардія Серцебиття Зниження артеріального тиску	Брадикардія
Порушення судинної системи		Гіпотензія	Почервоніння шкіри
Захворювання дихальних шляхів, грудної та середостінальної областей			Утруднене дихання Носові кровотечі Стислість
Захворювання шлунково-кишкового тракту		Відчуття дискомфорту в животі Діарея Суха оральна слизова оболонка Диспепсія Нудота	Епігастральний біль Закреп Метеоризм Блювання
Захворювання печінки та жовчних шляхів			Легке ураження печінки
Захворювання шкіри та підшкірної тканини			Алергічний дерматит Гіпергідроз Сверблить Кропив’янка Висип
Захворювання опорно-рухової системи та сполучної тканини		Слабкість м’язів Міалгія Біль у кінцівках	Дискомфорт у кінцівках	Остеопенія
Захворювання нирок і сечовивідних шляхів			Енурез Протеїнурія
Загальні розлади та ускладнення на місці ін’єкції	Почервоніння в місці ін’єкції	Астенія Незручності Підвищена втома	Відчуття сп’яніння Мені жарко Дратівливість Спрага	Дискомфорт у грудях
Лабораторні значення			Зниження артеріального тиску Підвищена концентрація білірубіну в крові Зміни в активності ферментів печінки Зниження кількості тромбоцитів Лейкоцитоз	Підвищена концентрація креатиніну в крові

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є надзвичайно важливим. Це дозволяє контролювати співвідношення користі та ризику цього лікарського засобу. Медичні та фармацевтичні працівники, а також пацієнти або їхні юридичні представники повинні бути повідомлені про всі випадки підозрюваних побічних реакцій та низької ефективності лікарського засобу через Автоматизовану систему інформації з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.

Термін зберігання

2 роки.

Не використовуйте препарат після терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігайте в оригінальному контейнері при температурі від +2 °C до +8 °C.

Не завмирайте. Тримайтеся поза досяжністю дітей.

Несумісність

Даних про дослідження сумісності немає, тому Токкату не слід змішувати з іншими препаратами в одному шприці. Вводьте його окремо від інших препаратів.

Упаковка

1 мл в ампулах. 5 ампул у бульбашці; 1 або 2 мозолі на пачку.

Виробник

АТ «Фармак».

Місце розташування виробника, його адреса та місце роботи.

Україна, 04080, Київ, вулиця Кирилівська, 74 роки.