активний інгредієнт: прогестерон;

1 капсула містить мікронізований прогестерон 100 мг або 200 мг;

Додаткові речовини: соняшникова олія, соєвий лецитин, желатин, гліцерин, діоксид титану (E 171), очищена вода.

Форма дозування

Капсули.

Основні фізичні та хімічні властивості:

Капсули по 100 мг: круглі, м’які, злегка жовтувато-желатинові капсули, що містять білувату олійну суспензію;

Капсули 200 мг: овальні, м’які, злегка жовтувато-желатинові капсули, що містять суспензію білуватого масла.

Фармакотерапевтична група

Гормони гонад і препарати, що використовуються для патології генітальної області. Прогресогени. Код ATC G03D A04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Фармакологічні властивості препарату зумовлені прогестероном — одним із гормонів жовтого тіла, який сприяє формуванню нормального секреторного ендометрію у жінок. Вона спричиняє перехід слизовидної оболонки матки з фази проліферації в секреторну, а після запліднення сприяє її переходу до стану, необхідного для розвитку заплідненої яйцеклітини. Він знижує збудливість і скоротливість м’язів матки та маткових труб. Він не має андрогенної активності. Він має блокуючий ефект на секрецію факторів вивільнення гіпоталамічних ЛГ і ФСГ, пригнічує утворення гонадотропних гормонів гіпофізом та овуляцію.

Фармакокінетика.

Оральне введення

Рівень підвищення прогестерону в плазмі спостерігається вже з першої години після всмоктування препарату в травному тракті. Найвищий рівень прогестерону в плазмі крові спостерігається через 1-3 години після введення (через 1 годину – 4,25 нг/мл, через 2 години – 11,75 нг/мл, через 4 години – 8,37 нг/мл, через 6 годин – 2 нг/мл і 1,64 нг/мл через 8 годин). Основними метаболітами прогестерону в плазмі є 20-альфагідроксидельта-4-альфапрегнанолону та 5-альфа-дігідропрогестерон. Препарат виводиться з сечею у вигляді метаболітів глюкурону, основними з яких є 3-альфа, 5-бетапрегнандіол (прегнаніол). Ці метаболіти ідентичні тим, що утворюються внаслідок фізіологічної секреції жовтого тіла.

Внутрішньовагінальне використання

Після введення у піхву прогестерон швидко всмоктується слизовою оболонкою.

Підвищення рівня прогестерону в плазмі починається з першої години, найвищий рівень у плазмі крові досягається через 1-3 години після застосування.

При середній дозі (100 мг прогестерону вночі) Утрогестан® дозволяє досягти та підтримувати фізіологічний і стабільний рівень прогестерону в плазмі (у середньому на рівні 9,7 нг/мл), подібний до того, що відбувається у лютеїновій фазі менструального циклу під час нормальної овуляції. Таким чином, Утрогестан® стимулює адекватне дозрівання ендометрію та сприяє імплантації ембріона.

При вищих дозах (понад 200 мг на день), які поступово збільшуються, вагінальний шлях введення дозволяє досягати рівня прогестерону в плазмі, подібного до першого триместру вагітності.

Метаболізм. Метаболіти в плазмі та сечі ідентичні тим, що містяться у фізіологічній секреції жовтого тіла яєчника: у плазмі йдеться переважно про 20-альфагідроксидельт-4-альфапрегнанолону та 5-альфа-дігідропрогестерон. Виділення сечі становить 95% у вигляді метаболітів глюкурону, основним компонентом яких є 3-альфа, 5-бетапрегнандіол (прегнандіол).

Показання

Розлади, пов’язані з дефіцитом прогестерону.

Оральне введення

Гінекологія:

• Розлади, пов’язані з дефіцитом прогестерону, а саме:
• Передменструальний синдром,
• менструальні розлади (дезоуляція, ановуляція),
• фіброкістозна мастопатія,
• пременопауза;
• гормонозамісна терапія під час менопаузи (у поєднанні з естрогенною терапією);
• Безпліддя при лютеїновій недостатності.

Акушерство:

• запобігання повторному викидню або загрозі викидня на тлі лютеїнового недостатності;
• Загроза передчасних пологів.

Внутрішньовагінальне використання

• Зниження фертильності при первинному або вторинному безплідді при частковій або повній лютеїновій недостатності (дисувуляція, підтримка лютеїнової фази в підготовці до екстракорпорального запліднення, програма донорства яйцеклітин).
• Запобігання рецидивуючому викидня або загрозі спонтанного викидня при лютеальній недостатності.
• Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з історією передчасних спонтанних пологів.
• Неможливість або обмеження перорального прийому.

Протипоказання

• Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.
• Тяжке порушення печінки.
• Підозра або підтверджена неоплазія молочної залози або геніталій.
• Недіагностована вагінальна кровотеча.
• Невдалий або неповний аборт.
• Тромбофлебіт. Тромбоемболічні розлади.
• Крововилив у мозок.
• Порфірій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Під час гормональної терапії в менопаузі з естрогеном настійно рекомендується призначати прогестерон не пізніше 12-го дня циклу.

Якщо Утрогестан® поєднати з бета-адренопрепаратами для лікування загрози передчасних пологів, дози останнього можна зменшити.

Одночасне застосування інших препаратів може змінювати метаболізм прогестерону, спричиняючи підвищення або зниження концентрації прогестерону в плазмі і, відповідно, змінюючи дію препарату.

Потужні індуктори печінкових ферментів, а саме: барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофулвін, викликають підвищення метаболізму на печінковому рівні.

Деякі антибіотики (ампіциліни, тетрацикліни) можуть викликати зміни в мікрофлорі кишечника, що призводить до зміни ентерогепатичного стероїдного циклу.

Відомо, що такі лікарські взаємодії є індивідуальними і можуть суттєво відрізнятися у різних групах пацієнтів, тому неможливо однозначно передбачити будь-які клінічні прояви таких взаємодій. Усі прогестини можуть знижувати толерантність до глюкози, що може вимагати збільшення добової дози інсуліну та інших антидіабетичних засобів у пацієнтів із діабетом.

Біодоступність прогестерону можна знизити за допомогою куріння та підвищити за допомогою алкоголю.

Особливості використання

Лікування в рекомендованих дозах не має контрацептивного ефекту.

Якщо курс лікування розпочато дуже рано, на початку місячного циклу, особливо до 15-го дня циклу, може відбутися скорочення циклу або кровотеча.

У випадку маткової кровотечі препарат не слід призначати без вказівки причини, особливо при дослідженні ендометрію.

Обережність слід застосовувати пацієнтам із затримкою рідини (наприклад, гіпертонією, захворюваннями серцево-судинної системи, нирок, у пацієнтів з епілепсією, мігренню, бронхіальною астмою), з історією депресії, цукровим діабетом, порушенням функції печінки, світлочутливістю.

Перед призначенням препарату пацієнтів із сімейним анамнезом новоутворень, а також пацієнтів із рецидивним холестазом або постійним свербежем під час вагітності, порушенням функції печінки, серцевою або нирковою недостатністю, фіброзкістозною мастопатією, епілепсією, бронхіальною астмою, отосклерозом, цукровим діабетом, розсіяним склерозом, системним червоним вовчаком слід ретельно обстежити.

Через тромбоемболічні та метаболічні ризики, які не можна повністю виключити, препарат слід припинити у наступних випадках:

• розлади зору, такі як втрата зору, двоїння, судинні ураження сітківки, проптоз, набряк диска зорового нерва;
• тромбоемболічні венозні або тромботичні ускладнення, незалежно від ділянки ураження;
• Сильний головний біль, мігрень.

Якщо аменорея виникає під час лікування, вагітність, яка може бути причиною аменореї, слід підтвердити або виключити. При вагінальному застосуванні препарату можливий жирний виділення, що пов’язано з формою дозування препарату.

Більше половини спонтанних абортів на ранніх стадіях спричинені генетичними ускладненнями. Крім того, інфекційні прояви та механічні порушення можуть бути причиною абортів на ранніх стадіях; Єдине виправдання для призначення прогестерону в цьому випадку — відтермінувати видалення мертвої яйцеклітини. Тому призначення прогестерону за рекомендацією лікаря слід призначати у випадках, коли секреція прогестерону недостатнє.

Перед початком лікування пацієнт повинен пройти ретельне медичне та точне гінекологічне обстеження, включаючи внутрішньовагінальне та мамологічне обстеження, мазок Папаніколау з урахуванням анамнезу, протипоказань та запобіжних заходів для використання. Під час лікування рекомендується регулярно проходити огляди у лікаря. Жінки, які отримують гормональну замісну терапію, повинні ретельно оцінювати всі ризики та переваги, пов’язані з цією терапією.

Пацієнти з постменопаузальними симптомами, які отримують або вже отримували гормональну замісну терапію (ГЗТ), мають незначне або помірне зростання ймовірності діагнозу раку молочної залози. Це може бути пов’язано з ранньою діагностикою захворювань або реальними перевагами ГЗТ, а також із поєднанням обох факторів. Ризик діагнозу рак молочної залози зростає з тривалістю лікування і повертається до базових значень через п’ять років після припинення ГЗТ. Рак молочної залози, діагностований у пацієнток, які отримують або нещодавно отримали ГЗТ, є менш інвазивним, ніж у жінок, які не проходили лікування ГТ. Лікар повинен обговорити вищу ймовірність розвитку раку молочної залози з пацієнтами, які отримуватимуть тривалу гормональну терапію, оцінюючи переваги ГЗТ.

Препарат не слід приймати разом із прийомом їжі, його слід приймати перед сном. Одночасне споживання їжі підвищує біодоступність препарату.

Утрогестан містить соєвий лецитин і може викликати реакції гіперчутливості (кропив’янка та анафілактичний шок).

Вагітність і лактація.

Використання® Утрогестану не протипоказане під час вагітності, включаючи перші тижні (див. розділ «Показання» (акушерські показання)).

Під час прийому препарату не було жодного випадку побічних ефектів препарату на плід.

При використанні препарату у другому та третьому триместрах вагітності потрібен моніторинг функції печінки.

Споживання прогестерону в грудне молоко детально не вивчалося. Тому його використання слід уникати під час грудного вигодовування.

Існують докази можливого розвитку гіпоспадії, коли під час вагітності застосовують прогестогени для запобігання повторному викидню або загрозі викидня через недостатність лютеїну, про що пацієнтку слід повідомити.

Впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Водії та водії транспортних засобів: Можуть виникати сонливість і запаморочення, пов’язані з пероральним введенням.

Прийом капсул перед сном дозволяє уникнути цих неприємних наслідків.

Випадки сонливості та запаморочення спостерігалися лише при пероральному введенні препарату.

Дозування (позологія) та спосіб введення

Тривалість лікування залежить від характеру захворювання.

Оральне введення

У більшості випадків середня добова доза становить 200-300 мг у 1 або 2 розділених дозах (200 мг ввечері перед сном і 100 мг вранці, якщо потрібно).

• У разі недостатньої лютеїнової фази (передменструальний синдром, менструальні порушення, пременопауза, фіброкістозна мастопатія): приймайте протягом 10 днів (зазвичай з 17-го по 26-й день циклу включно).
• Для гормонозамісної терапії менопаузи: оскільки терапія лише з використанням естрогену не рекомендується, прогестерон слід використовувати як додаток до нього протягом останніх двох тижнів кожного терапевтичного курсу, що слідує за тижневою підтримкою будь-якої замісної терапії, під час якої може виникнути кровотеча після відміни.
• Якщо існує загроза передчасних пологів: приймайте 400 мг® Утрогестану кожні 6-8 годин, поки симптоми не зникнуть. Ефективна доза та частота введення обираються індивідуально, залежно від клінічних проявів загрози передчасних пологів. Після зникнення симптомів доза Утрогестану® поступово знижується до підтримуючої (наприклад, 200 мг тричі на день). У цій дозі препарат можна використовувати до 36 тижня вагітності.

Використання прогестерону після 36 тижня вагітності не рекомендується.

Внутрішньовагінальне використання

Капсули вводяться глибоко в піхву у положенні на спині.

Ретельно мийте руки перед кожним використанням; Водночас важливо, щоб на руках не залишилося миючого засобу.

Середня доза становить 200 мг прогестерону на день (1 капсула по 200 мг або 2 капсули по 100 мг, поділені на 2 розділені дози вранці та ввечері, які за потреби вводяться глибоко в піхву за допомогою аплікатора). Дозу можна збільшити залежно від реакції пацієнта.

• У разі часткової недостатності лютеїнової фази (диссууляція, порушення менструації) добова доза становить 200 мг протягом 10 днів (зазвичай з 17-го по 26-й день циклу).
• При повній недостатності лютеїнового фази [повна відсутність прогестерону у жінок з нефункціональними (відсутніми) яєчниками (донорство яйцеклітин)]: доза прогестерону становить 100 мг на 13-й і 14-й день трансферного циклу. З 15-го по 25-й день циклу доза прогестерону становить 200 мг, поділена на дві дози (ранкова та вечірня). Починаючи з 26-го дня, у разі ранньої діагностики вагітності, дозу поступово збільшують щотижня на 100 мг прогестерону на день, досягаючи максимуму 600 мг прогестерону на день, поділяючи на три дози. Цю дозу слід дотримуватися до 60-го дня.
• Підтримка лютеїнової фази під час циклу екстракорпорального запліднення: лікування проводиться з вечора дня переносу ембріона, у нормі 600 мг на день у 3 дозах (200 мг раз на 8 годин).
• У разі загрози викидня або для запобігання звичним викидням через лютеїнову недостатність: 200-400 мг на день (100-200 мг кожні 12 годин) до 12 тижнів вагітності.
• Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з анамнезом передчасних спонтанних пологів: доза становить 200 мг на день і застосовується ввечері перед сном з 22-го по 36-й тиждень вагітності.

Діти. Клінічних даних щодо використання препарату у дітей немає.

Передозування

Симптоми передозування можуть проявлятися у вигляді побічних реакцій, таких як сонливість, запаморочення, ейфорія, дисменорея, скорочення тривалості циклу, метроргія.

У деяких пацієнтів звичайна доза може бути надмірною через наявність або вторинну появу нестабільного секреціонування ендогенного прогестерону, гіперчутливість до препарату або дуже низький супутній рівень естрадіолу в крові.

У таких випадках ви повинні:

• зменшити дозу прогестерону або призначати прогестерон увечері перед сном протягом 10 днів за цикл у разі сонливості або тимчасового запаморочення;
• відкласти початок лікування на пізніший етап циклу (наприклад, на 19-й день замість 17-го) у разі його скорочення або кровотечі;
• Перевірте, чи достатній рівень естрадіолу у пацієнта, який отримує гормонозамісну терапію в пременопаузі.

Небажані наслідки

При оральному прийомі спостерігаються такі явища:

Також можуть спостерігатися побічні реакції, такі як змінене лібідо, дискомфорт у грудях, передменструальні симптоми, пірексія, безсоння, алопеція, гірсутизм, венозна тромбоемболія, легенева емболія, затримка рідини, зміни ваги тіла, розлади шлунково-кишкового тракту, анафілактичні реакції.

Сонливість та/або тимчасове відчуття запаморочення особливо спостерігаються у випадку супутнього гіпоестрогенізму. Зменшення дози препарату або збільшення дози естрогенів одразу усуває ці явища, не зменшуючи терапевтичного ефекту.

Якщо курс лікування починається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-го дня, можливе скорочення циклу або періодичні кровотечі.

При вагінальному застосуванні  препарату можливі реакції гіперчутливості, включаючи печіння, свербіж, гіперемію, а також появу жирних виділень.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користі та ризику від лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрілі побічні реакції через національну систему звітування.

Термін зберігання

3 роки.

Умови зберігання

Тримайте поза досяжністю дітей при температурі не вище 25 °C.

Упаковка

Капсули по 100 мг – 15 м’яких капсул у пухирі; 2 пухирі в картонній коробці.

Капсули по 200 мг – 7 м’яких капсул у пухирі; 2 пухирі в картонній коробці.

Виробник

Sindea Pharma, SL.

Місцезнаходження виробника та адреса його розташування.

Polygono Industrial Еміліано Ревілья Санс. Авеніда де Агреда, 31 рік, Ольвега, 42110 (Сорія), Іспанія.

Проситель

Bezen Healthcare SA.

Місцезнаходження заявника та/або його/її представника.

Вулиця Вашингтон 80, 1050 Іксель, Бельгія.