Склад

активні інгредієнти: 1 г порошку містить бацитрацин цинк 250 МЕ, сульфат неоміцину 5000 МЕ;

Додаткові речовини: кукурудзяний крохмаль, оксид магнію.

Форма дозування

Пудра — це нашкірні.

Основні фізичні та хімічні властивості: дрібно розсіяний порошок від білого до жовтуватого кольору.

Фармакотерапевтична група

Місцеві антибіотики. Код ATX D06A X.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Банеоцин — це комбінований антибактеріальний препарат для зовнішнього використання, який містить два бактеріцидних антибіотики з синергічним ефектом. Бацитрацин — це поліпептидний антибіотик, який діє переважно проти грампозитивних мікроорганізмів, таких як гемолітичний стрептокок, стафілокок, Clostridium spp., Corynebacterium diphtheriae, Treponema pallidum, а також проти деяких грамнегативних патогенів, таких якNeisseria spp.I  Haemophilus influenzae. Спектр дії препарату також включає актиноміцети та фузобактерії. Штами, стійкі до бацитрацину, є рідкісними.

Неоміцин активний у грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмах, таких як стафілокок, Proteus, Enterobacter aerogenes, Klebsiella pneumoniae, Salmonellae, Shigellae, Haemophilus influenzae, Pasteurella, Neisseria meningitidis, Vibrio cholerae, Bordetella pertussis, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Streptococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis, Borrelia i Leptospira icterohaemorrhagiae.

Спільне застосування бацитрацину та неоміцину забезпечує широкий антимікробний спектр, хоча препарат неактивний проти Pseudomonas, Nocardia spp., грибів і вірусів.

Зазвичай бацитрацин і неоміцин не призначаються системно. Місцеве нанесення порошку суттєво знижує ризик сенсибілізації, що є типовим для системного застосування антибіотиків.

Фармакокінетика.

Банеоцин добре переноситься. Оскільки всмоктування бацитрацину та неоміцину через уражені ділянки шкіри незначне, максимальна концентрація препарату досягається в місці нанесення. Толерантність до тканин оцінюється як відмінна, інактивація біологічними препаратами, кров’ю та тканинними компонентами не зазначена. При нанесенні препарату на великі уражені ділянки шкіри слід враховувати можливість всмоктування препарату та його наслідки (див. розділи «Побічні ефекти», «Спеціальні попередження та заходи безпеки при використанні»).

При правильному використанні банеоцин має локальний вплив на місце нанесення. Якщо відбувається всмоктування активних інгредієнтів, період напіврозпаду неоміцину та бацитрацину в сироватці становить приблизно 2-3 години.

Бацитрацин погано всмоктується через слизову оболонку та шкіру. Однак у присутності відкритих ран може відбуватися всмоктування через шкіру.

Неоміцин мінімально всмоктується через цілу шкіру. Через запальну або хвору шкіру та відсутність кератинового шару (виразки, рани, опіки) неоміцин швидко всмоктується.

Показання

Бактеріальні інфекції обмежених ділянок шкіри: бактеріально інфікований герпес простий, герпес зостер/вітрянка; заразний імпетиго; інфіковані варикозні виразки; інфікована екзема; Бактеріально інфікована висипка в підгузках.

Профілактика пупкової інфекції у новонароджених.

Як ад’ювантна терапія:

• після хірургічних (дерматологічних) маніпуляцій (включаючи видалення та припікання);
• з тріщинами на шкірі;
• у проміжних заглибленнях — епізіотомія;
• При обробці поверхонь, еродованих ранами (екссудатом).

Протипоказання

Гіперчутливість до компонентів препарату або до інших аміноглікозидних антибіотиків. Значні та тяжкі шкірні ураження (можлива резорбція препарату з розвитком ототоксичного ефекту при втраті слуху). Якщо можливе неконтрольоване всмоктування препарату, не застосовуйте пацієнтів із тяжкими кардіогенними або нефрогенними порушеннями, а також за наявності анамнезу уражень вестибулярної та кохлеарної систем. Не наносіть на зовнішній слуховий канал у разі перфорації барабанної перетинки та області навколо очей.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Якщо відбувається системне всмоктування, одночасне використання цефалоспоринів або аміноглікозидних антибіотиків підвищує ризик нефротоксичних реакцій.

Одночасне використання діуретиків, таких як етакринова кислота або фуросемід, може посилити ознаки ототоксичності або нефротоксичності.

У випадку системного всмоктування при використанні разом з опіоїдними анальгетиками, анальгетиками або міорелаксантами ризик порушень нейром’язової провідності зростає.

Особливості використання

При використанні препарату у пацієнтів із ураженими великими ділянками шкіри слід враховувати можливість всмоктування активних компонентів банеоцину та, відповідно, розвитку ототоксичних і/або нефротоксичних ефектів. Оскільки ризик токсичних ефектів підвищений у пацієнтів із тяжкою печінковою та/або нирковою хворобою, таким пацієнтам слід контролювати дослідження сечі, крові та аудіометрії до та під час інтенсивної терапії банеоцином.

Слід вживати заходів безпеки при тривалому використанні препарату у пацієнтів із хронічним отитом через можливий ототоксичний ефект.

Поєднання системних і місцевих аміноглікозидів слід уникати через ризик накопичення токсичності.

При неконтрольованому всмоктуванні блокади банеоцину слід враховувати блокаду нейром’язової провідності, особливо у пацієнтів з ацидозом, анамнезом тяжкої міастенії гравісу (Myasthenia gravis) або іншими нервово-м’язовими розладами. Нейром’язова блокада усувається кальцієвими препаратами або просерином (нестагмін).

При тривалому лікуванні можливий надмірний ріст резистентних мікроорганізмів і грибків. У такому випадку слід призначити відповідне лікування.

Пацієнтам, які розвинули алергії або суперінфекцію, слід припинити прийом препарату.

Фототоксичні реакції або фотосенсибілізація можуть виникати через контакт із сонячним світлом або ультрафіолетовим випромінюванням.

Вагітність і лактація.

Якщо під час вагітності або лактації існує ризик всмоктування активних речовин, порошок можна використовувати лише в ці періоди, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Як і інші аміноглікозидні антибіотики, неоміцин проходить плацентарний бар’єр. Існують повідомлення про порушення слуху у плода через системне використання високих доз аміноглікозидів.

Перед грудним вигодовуванням необхідно видалити залишки препарату з молочної залози за допомогою кип’ятяної води та стерильної бавовни.

Впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Невідомо.

Дозування (позологія) та спосіб введення

Дорослим і дітям з народження порошок банеоцину зазвичай використовують 2-4 рази на день.

Після нанесення порошку на уражені ділянки шкіри активується природний процес випаровування (потовиділення), тому препарат має охолоджуючий і заспокійливий ефект.

Порошок слід посипати поверхню для обробки. За потреби, після нанесення препарату на уражену ділянку можна накласти марлеву пов’язку.

Для пацієнтів із опіками, що займають понад 20% поверхні тіла, порошок банеоцину слід використовувати не частіше 1 разу на день, особливо у випадку порушення функції нирок, оскільки може відбуватися всмоктування активних речовин препарату.

При місцевому застосуванні доза неоміцину не повинна перевищувати 1 г на день (еквівалент 200 г порошку) протягом понад 7 днів. При повторному курсі максимальну дозу слід зменшити вдвічі.

Діти.

Використання у дітей з перших днів життя за призначенням лікаря після ретельної оцінки співвідношення користі та ризику.

Передозування

При використанні значно вищих за рекомендовані дози, через можливе засвоєння активних компонентів препарату, слід враховувати симптоми, що свідчать про нефро- та/або ототоксичні реакції, особливо у пацієнтів із трофічними виразками.

Лікування: симптоматична терапія.

Небажані наслідки

Частота побічних реакцій визначається так: дуже поширена (≥ 1/10), поширена (≥ 1/100, <1/10), рідкісна (≥ 1/1000, < 1/100), рідкісна (≥ 1/1000, < 1/1000), дуже рідкісна (< 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними).

Зазвичай, при зовнішньому використанні, препарат добре переноситься.

Порушення імунної системи: рідкісні — при наявності алергічних реакцій на неоміцин, перехресна алергія на інші аміноглікозидні антибіотики також виникає приблизно у 50% випадків; частота невідома — може виникати гіперчутливість до неоміцину та багатьох інших речовин при прийомі препарату при хронічних дерматозах або хронічному середовищному отиті. За певних обставин алергії можуть проявлятися у вигляді неуспішного загоєння ран.

Порушення нервової системи: невідомо – ураження вестибулярного нерва, нейром’язова блокада.

Порушення вуха та лабіринту: частота невідома – ототоксичність.

Захворювання шкіри та підшкірної тканини: рідкісні алергічні реакції, що проявляються переважно у вигляді контактного дерматиту. Алергічні реакції, спричинені неоміцином, виникають рідше, ніж зазвичай вважають; частота невідома — при тривалому використанні можуть виникати алергічні реакції, такі як почервоніння, сухість і лущиння шкіри, висип, свербіж. фототоксичні реакції при впливі сонячного світла або ультрафіолетового випромінювання.

Захворювання нирок і сечовивідних шляхів: частота невідома – нефротоксичність.

Термін зберігання

2 роки.

Умови зберігання

Зберігайте при температурі не більше 25 °C у оригінальній упаковці.

Тримайте їх поза досяжністю дітей.

Упаковка

10 г порошку в контейнері; 1 контейнер у коробці.

Умови продажу

Без рецепта.